Постійним читачам «ДТ», напевно, не варто нагадувати, що щороку в травні у Коростені відбувається цей літературний захід — для професіоналів та аматорів. Нинішнього року з майже 200 здобувачів у фінал пройшли 12. Твори цих літераторів журі оцінювало в чотирьох номінаціях: поезія, проза, твори для дітей і творчість самих дітей.

Є дослідження, згідно з якими Коростень в Україні посідає... друге місце за природною красою (після Євпаторії)! Гадаю, літературний фестиваль «Просто так» лише додає цьому місту «бонусів».

На користь фестивалю — те, що серед його учасників у різні роки були досить яскраві постаті української літератури — Дмитро Лазуткін, Богдан-Олег Горобчук, Євгенія Кононенко... До того ж цей фест зовсім незаангажований, швидше — демократичний. Захід не проходить під склепіннями якогось зоряного імені. І ще на етапі відбору журі віддає перевагу саме тим творам, які цікаво... слухати зі сцени. І на факт «розкручення» автора уваги не звертають. Підхід до справи — щирий.

До Коростеня на «Просто так» приїжджають літератори з усіх куточків України. Кожному фіналісту дають 10-хвилинний шанс виступити з презентацією свого тексту. Публічне читання і є моментом істини. У цьому теж особливість зазначеного форуму.

Нинішнього року скасували дві номінації — «гумор і сатира», «літературна критика». Що стосується першої, то, можливо, розвитку гумору та сатири не сприяє клімат у наших широтах? А ось аргументація скасування критики така: цей жанр дуже важко сприймається на слух (зі сцени).

У зв’язку з кризою у фестивалю зменшився й преміальний фонд. Гран-прі — це 1000 гривень і ноутбук фірми «Діа-Вест». Перші премії в кожній номінації становлять 500 гривень, другі — 400, треті — 300.

Цього року до змагання не допускалися переможці попередніх фестивалів. Оскільки завдання форуму, крім забезпечення неформального камерного спілкування, — відкриття нових імен у вітчизняній літературі.

Традиційно журі фестивалю очолив відомий письменник Василь Шкляр. У привітальному слові він зазначив: «Судитимемо справедливо, але відповідно до свого смаку. Адже тільки з вірою, що ти «найкращий», і можна писати...»

Також до складу журі ввійшли Михайло Сидоржевський (головний редактор газети «Літературна Україна»), Валерій Нечипоренко (ідеолог «Просто так», письменник, заступник гендиректора агентства УНІАН), Петро Мацкевич (директор видавництва «Кальварія»), Галина Цепкова (поетеса).
А Гран-прі одинадцятого «Просто так» дістався Ганні Шевченко (Суми), яка прочитала вірші для найменших. Зізналася, що приїхала «...просто так». Пише вона для своїх дітей. Але, як з’ясувалося, її «дитинство» цікаве іншим. Літературний псевдонім переможниці — Ганна Коршунова, базова освіта — педагогічна (учитель географії та біології).

— Насамперед я мама, і це головне, — каже Ганна Шевченко. — А в дитячу літературу занурилася тоді, коли в мене з’явилися діти. На якомусь етапі стало зрозуміло, що ми з дітьми перечитали і класику, і народні казки. Утворився якийсь вакуум. Творчість моя розпочалася з ініціативи сина. Він каже: мамо, ти ж журналіст, пишеш, ось і напиши мені казку про лицаря! Але ж лицареві потрібна принцеса? І ось написала першу казку «Пригоди рицаря-морквицаря й принцеси-картоплеси». Перша книжка вийшла в харківському видавництві «Синтекс» досить великим накладом, називається «Фроська — кімнатна фея». Цю казку написала для доньок своєї подруги. Ще написала книжку для читання в молодших класах — «Паровозик Пузя і його друзі». Нині у роботі «Казочки-розказочки», які будуть дуже «екологічними», з мораллю. Що ж до моїх віршиків «для найменших», то вони друкуються в місцевій пресі, в альманасі «Слобожанщина». Як вони народжуються? Тільки від спілкування з дитиною! Вариш дитині кашу й промовляєш: «Де каструлі наші? Наваримо каші, і смачненького борщу, і пампушок досхочу, ще й узвару повний глечик, нагодуємо малечу...» Так з’явився один віршик. Потім — другий, третій. Перші мої критики — діти. Якщо повторюють і не забувають, отже — удача!

***

Першу премію в номінації «Дитяча література» присуджено Галині Ткачук (Боярка) за розповідь «Валентин».

У номінації «Дитяча творчість» перемогла Катя Ботнар (Житомир) за казку «Подарунок для їжачка». Третя премія дісталася Олені Савчук (Коростень) за військову драму «Після весілля».

***

Далі — «Проза».

Першу премію присудили Сергієві Батуріну (Київ) за «Монолог самотнього чоловіка».

Друга премія — у молодої письменниці Настасії Євдокимової (Київ). Вона прочитала «Уривки одного вечора». Дівчина належить до нової генерації літераторів, які грають словами, образами, до того ж мають внутрішній артистизм.

Третю премію отримав Дмитро Бондаренко (Дніпропетровськ). Цей письменник не вперше на фестивалі «Просто так». Нинішнього року Дмитро читав розповідь «Гробки». «Але яке ж все-таки дикунство це свято — проводи, чи як його там ще називають — гробки! — Жерти і пити горілку на могилах предків — це ж чистісіньке варварство! Цікаво, чи оті померлі дуже радіють від того, що у них на головах влаштовують попойки?» — фрагмент його тексту.

***

У розділі «Поезія» першу премію присуджено Олександрові Стусенку (Буча, Київська область). Його поезія здалася журі найбільш енергійною. «Я не реагую на якісь побутові речі, пишу лише про те, що лягає на душу, — каже Олександр. — Процес творчості? Та хто його знає. От скільки живу, стільки й пишу...» Ось його рядки: «І люди, і птиці, і звірі прийшли ненадовго в цей світ… І всі ми в прямому ефірі: повторів не буде, і квит. Нещасні ми тут чи щасливі — ефірний обмежено час. Повтори, звичайно, можливі, та тільки, що прикро, без нас…»

***

Літературний фестиваль «Просто так» у Коростені відбувається за підтримки мера міста Володимира Москаленка. Меценати фестивалю — фірми «ДіаВест», «Плеяди», Об’єднання гуманістів України. Інформпідтримка проекту — «Дзеркало тижня».

Катерина Константинова

На фото: Ганна Шевченко