Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Літературний дайджест

БІ-БІ-СІ відзначило «Таке»

Для Іздрика конкурс «Книга року Бі–Бі–Сі» став вирішенням родинних проблем.

 

 

Відомому письменнику Юркові Іздрику на день народження син сказав: «Старий, для сидіння на троні благодаті у тебе все є. Так що бажаю тобі тільки грошей». Автор здогадувався, що побажання сина спрацюють буквально за декілька місяців. Але Іздрик знав, що з написанням збірки «Таке» він «став сумирним, тихим та тверезим, богобоязливим». Тож коли минулої п’ятниці в офісі Британської ради в Києві Іздрика оголосили лауреатом конкурсу «Книга року Бі–Бі–Сі» і посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Лі Тернер вручив йому помаранчевий конвертик із 1000 британських фунтів стерлінгів, письменнику залишилося лише процитувати Джонні Депа: «Вау!»

У п’ятірку фіналістів, окрім збірки лауреата «Таке», увійшли такі книги : «Легенди Львова. Книга друга» Юрія Винничука , «Місто з химерами» Олеся Ільченка, «Урізька готика» Галини Пагутяк, «Джури–характерники» Володимира Рутківського. Журі у складі журналіста і депутата Ольги Герасим’юк, музиканта Андрія Кузьменка, журналіста Андрія Куликова, директора Інституту філософії НАН України Мирослава Поповича та адміністратора премії і продюсера Української служби «Бі–Бі–Сі» Світлани Пиркало одноголосно вибрало Іздрика.

Перед врученням премії за кулісами точилися розмови, хто ж буде лауреатом. Редактор інтернет–видання «Літакцент» запевняв одного з видавців, що це має бути Галина Пагутяк. Тим часом між гостями поважно походжав Олесь Ільченко і був упевнений, що журі має відзначити його київський роман «Місто з химерами». Іздрик же, навпаки, у тусню не сунувся, сидів собі самотньо у куточку, посьорбуючи каву. До цього часу для конкурсів і премій він вважався неформатом. Його тексти масово читали, та ніхто не наважувався висувати їх на «Книжку року», «Коронацію слова» чи премію Конрада. Можливо, весь секрет відторгнення полягав у тому, що раніше Іздрик писав психологічні месиджі для себе. Збірку «Таке» вперше адресував іншим, послання направляв конкретним людям.

Світлана Пиркало відзначила: «Цьогоріч учасники конкурсу набагато сильніші, ніж були у 2008–му. Кожен із фіналістів міг стати лауреатом. Та нам усім найбільше сподобався Іздрик. Коли його читаєш, відразу розумієш — це щось «Таке», що коли упіймаєшся на нього, то вже не відпустить». Ольга Герасим’юк принесла з собою Іздрика пошарпаного і з купою закладок: «Це мистецькі галюцинації про життя, де кожен із нас знайшов себе. Тут є якісь речі, які змусили мене плакати». Андрія Куликова як корінного киянина з головою захопило «Місто з химерами». Паралельно з Ільченком він перечитав дослідницькі твори про Київ і мусив визнати, що у химерах і фантазіях фіналіста є набагато більше правди про столицю. Хоча з іншого боку, перечитавши «Легенди Львова. Книга друга», його мучила заздрість, що він не має ніякого відношення до Галичини.

Головний філософ України Мирослав Попович ніколи у житті не прочитав би стільки художньої літератури, якби не входив до складу журі. «Молода література намагається епатувати і дражнити читача. В Іздрика, безумовно, є епатаж, і дуже сміливий. Хоча б у тому, як він торкається християнства. Але це абсолютно цнотливо, і за цим треба бачити людську душу. Там є слово», — міркує вголос Попович. Іздрик, почувши слова про свій епатаж, ніяково опустив очі, але коли Попович підсумував, що він цнотливий, письменник із радості відіслав філософу знак рукостискання. «По реакції членів журі я зрозумів, що ця книга їм сподобалася, і я дуже з того тішуся. А взагалі мрію написати книжку, яка сподобається моїй мамі. Вона і цього разу нічого не зрозуміла. Може, премія її переконає, що книга чогось варта», — зізнається Іздрик. Також письменник без вагань відзвітував, на що витратить 1000 британських фунтів. «У мене не те, що плани. Я хочу почати ремонтувати кухню. Це єдине місце, де ми з дружиною перетинаємося. Цей помаранчевий пакет за фен–шуєм допоможе налагодити нам сімейний простір», — сміючись, Іздрик помахує в повітрі конвертиком із премією.

Олена Муравель   



Додаткові матеріали

04.12.2009|18:37|Події
Книгою року Бі-Бі-Сі 2009 стала книга «Таке» Іздрика
05.10.2009|15:40|Новинки
Іздрик. «Таке»
08.06.2009|07:35|Re:цензії
Іздрик: «Растаманські казки» Гайдука - рулезна річ»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню


Партнери