
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Авторська колонка
Помилка і сміливість генерала сера Річарда Ширреффа
До півночі дочитував роман британського генерала сера (бо має рицарське звання від королеви!) Річарда Ширреффа під тремтливою для кожного українця назвою «Війна з Росією». Ще раз – роман генерала. І не простого, хоч і британського, а – недавнього заступника Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі.
Роман фантастики, але починається реалістично у передмові: «Війна з Росією розпочалася в Україні у березні 2014 року». У романі мова йде про війну з Росією не нашу, українську, а війну з Росією НАТО. Тобто самим зачином британський генерал показує: Захід таки дозріває до розуміння « конфлікту в Україні» (це коли говорити лукавими словами римського Папи Берґольо, що прибрався іменем Франциска) – це війна. І Україна веде війну замість Заходу, який обіцяв її захистити за добровільну здачу ядерної зброї (Будапештський меморандум). Обіцяв, та як у приказці – казав пан «Кожух дам» та слово його тепле…
Власне, автор британського бестселеру (за версією газети «Санді Таймс») про Україну практично більше й не пише. Тільки у своєму фантастичному вимірі бачить, як російські війська пробивають з окупованих районів Донбасу сухопутну дорогу до Криму і при цьому українська армія капітулює. І оце є його найголовнішою помилкою – з часу 2014 року, коли генерал сер Ширрефф пішов у відставку зі служби, українська армія стала принципово іншою. І саме вона, без реальної допомоги НАТО, зупинила російську армію. Недарма сьогодні незалежні військові оглядачі виводять українську армію в тридцятку найсильніших армій світу. Хоч і не в десятку, та все ж…
Автор признається, що в нього багато друзів у Прибалтиці і, певно, тому основну дію роману переносить у Латвію. Хоча вводить нас і кабінети Путіна, президента США (він прогнозував, що буде жінка – друга помилка), прем’єра Великої Британії (тут не вгадав, що буде жінка), штаб НАТО. І сміливість його, власне, полягає в тому, що показує неефективність натівської військової структури (точніше – політичної її частини), коли Угорщина і Греція при допомозі Німеччини гальмують протистояння з Росією. Це якраз зовсім не фантастично…
Генерал нещадно критикує своє британське керівництво за знекровлення армії через популістську політику економії – аж до того, що від російських торпед гине незахищений флагман британського флоту «Королева Єлизавета ». Немало дістається й тим, хто не розуміє – Росію може стримати тільки сила. Тож у романі саме через політичну складову Росія окуповує прибалтійські держави та НАТО вступає у війну навіть не через напад на країни НАТО (ау, українські любителі вступу у НАТО!), а лишень після того, як росіяни по жорстокій дурості своїй нищать німецький та британський кораблі. За романом, НАТО наносить асиметричний удар – захоплює Калінінградську область (історично – Східна Пруссія) з ядерними боєголовками, що там знаходяться. А президент Росії гине у Сибіру, начебто випадково, у вертольоті, що падає в «зєльонає морє тайгі».
Взагалі ж роман вповні художній – тобто є і любов, і пригоди, і інтрига.
«Книжка, яку неодмінно слід прочитати… Застереження генерала Ширреффа, завуальовані під белетристику, неймовірно реалістичні та проникливі, багаті на технічні подробиці» - пише генерал армії США, колишній Верховний Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк.
І з ним варто погодитись. Щоправда, якщо враховувати ще й український фактор, без якого НАТО не виграє війну з Росією.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»