Re: цензії
- 13.03.2026|Марія Федорів, письменниця«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
- 11.03.2026|Буквоїд«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
- 09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ100 тонн світла
- 07.03.2026|Надія Гаврилюк“А я з грядущих, вочевидь, епох”
- 06.03.2026|Микола Миколайович ГриценкоДефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
- 04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХтось виловлює вірші...
- 27.02.2026|Василь КузанМіж "витівкою" і війною
- 26.02.2026|Роман Офіцинський«Моя Галичина» Василя Офіцинського
- 24.02.2026|Тетяна Іванчук, письменницяПартитура життя
- 22.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськТалановиті Броди
Видавничі новинки
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
Авторська колонка
І залишиться тільки душа… Рефлексія
Володимир Єшкілєв «Ефект Ярковського. Те, котре — холод, те, яке — смерть…». Х.: Фоліо, 2015. - 282 с.
…від того, як ціпеніли руки і м’язи на обличчі, від холоду, що проймав невизначеним, полохливим пересердям, від життя, що підлетіло срібним рідкісним талером і розлетілося суєтним бісером скрізь, де полонився ледь відчутний фрагмент його перебування, - від усього, що приходило і відходило останньої миті, хотілося зупинитися і перевести подих.
Але зупину не було…
Олександр Ярковський розчинився, зник у Всесвітах, і тільки душа його, залишаючись цілісною, вигравала, збираючи розкидані у світах діамантові камінчики людської плоті.
Роман «Те, котре – холод, те, яке – смерть…», із нового циклу «Ефект Ярковського», письма - Володимира Єшкілєва. Простий для тих, хто приготувався до легкого чтива. Легкість прийде у насолоді, у гурманстві читання, у хитро закручених петлях-вервицях, означених на вінцях бокалів з отрутою.
Отрутою роман починається і отрутою закінчується. Отрута, як спосіб тамування гордині, призвичаїння її до буденності. Та, раптом, вибух, спланована випадковість, що стикається з іншою спланованою випадковістю – і, як підсумок: низка смертей людських.
Олександр Ярковський – головна постать роману, наділений особливим даром, і його митарства світами, насправді, це і винагорода, і прокляття життєве. Його вміння ще не має стійкості, тому десь на середині романних перепитій здається, що він постійно не встигає, що смерті постійно, на якусь дещицю випереджають його. Та наприкінці все стає на свої місця – він і не має встигати: все було покладено раніше, ще у ХVІ столітті дивною смертю Барбари Радзівілової. Смерть мала свій, особистий спадок.
Отрута існувала завжди, і завжди вона втручалася в історію цивілізацій. Розставляла за рангами правителів. Змінювала династії. І просто приворожувала, заставляючи до безтями кохати, а з часом - до безтями страждати.
Володимир Єшкілєв знається на історії. Він підходить до теми підготовленим, практично не даючи шансів помилкам. І читач в цих питаннях очікується обізнаний. Та Володимир Єшкілєв знається і на ритуальних практиках, на окультних способах сприйняття Всесвіту. А цьому в школі не вчать – і читач починає губитися. Тут потрібно терпіння, бо того, хто шукає, Єшкілєві «петлі» виведуть із лабіринту.
Може здатися, що роман насичений історичними викладками та мідеєвістичними пошуками. Ні, це – не так. Все, як у житті: воно нуртує, вихиляється любовними капризами, постійною грою між чоловіками і жінками, літературними пролонгаціями, і просто різноманітними дрібницями, якими наповнене наше життя.
Роман про людей, які забули, що десь там у середині грудної клітини заховалася від образ і принижень їхня душа – те єдине, на чому тримається рід людський.
…те єдине, на чому жевріє життя головного нашого героя – Олександра Ярковського, у романі «Те, котре – холод, те, яке смерть…», роботи Володимира Єшкілєва.
Коментарі
Останні події
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
- 22.02.2026|12:341 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
- 18.02.2026|17:24«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
- 18.02.2026|17:14Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
- 18.02.2026|16:5428 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
- 16.02.2026|17:46Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
- 07.02.2026|13:14Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
