Re: цензії

22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка
Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Дитячий світ недитячого поета
21.08.2026|Наталія Мартинюк
Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця
«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
19.08.2026|Олена Волинська
Диво, що рятує від прірви
14.08.2026|Тетяна Безушко-Граб
Незламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка
Історична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
Іноземець
04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекарка
Строкате літо під однією обкладинкою
02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменниця
Після цієї книжки хочеться подзвонити мамі
Головна\Авторська колонка\Чому художня література так любить кордони?

Авторська колонка

18.12.2010|17:12|Олег Коцарев

Чому художня література так любить кордони?

Письменники з насолодою оспівують митниці, прикордонні стовпи, контрабандистів, прикордонників, бо кордони принайнмі в тому вигляді, в якому вони оточують Україну, є явищем більш ніж екзистенційним.

Наші кордони принципово спрямовані на те, аби принизити людину, позбавити її гідності, притиснути. А там, де є такий тиск, життя стає слизьким, крутиться і вивертається з-під пресу, демонструючи нам свої несподівані, цікаві й мальовничі прояви.

Дизель-поїзд N-N на своєму шляху перетинає українсько-російський кордон разів сім. На деяких ділянках митники його не перевіряють. А відтак, величезні жінки радо навантажують поїзд іще більшими за себе торбами з російським оселедцем, і їдуть на українську станцію. Тітки швидко скидуються, платять машиністу — і він одразу за лінією державного кордону в умовному місці пригальмовує. Там уже чекає мікроавтобус. Жінки починають дико метушитися, бігати, хапати торби й викидати їх у вікна. За вікном так само носяться їхні колеги-чоловіки та ловлять російську продукцію.

У движняку задіяний увесь вагон, крім мене і ще двох жінок. Саме вони і доводять картину до ідеалу. Це православна і єговістка — вони сперечаються про переваги релігій. Один з пунктів незгоди — роль Ісуса. Дискусія триває і наростає разом зі швидкістю скидання контрабанди за вікна. І ось кульмінація. Останні торби пішли на українську територію, поїзд рушив, а єговістка знаходить свій останній убивчий аргумент:

- Ви обращаєтеся до Бога через Ісуса Христа, як до начальника через секретаря!

Кордон — справжня безодня натхнення. Моторошна і виснажлива.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

23.08.2026|14:30
Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
19.08.2026|13:05
Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
17.08.2026|13:18
Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
16.08.2026|21:26
Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
14.08.2026|11:19
Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
14.08.2026|11:16
Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік
13.08.2026|16:17
Від полиці до читача: українська книга без кордонів
11.08.2026|08:03
«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Красне письменство»
10.08.2026|20:33
BestsellerFest у Львові: спалені ворогом книжки, довжелезні черги по автографи і пів мільйона для «Азову»
10.08.2026|20:30
Yakaboo Publishing видає книжку «Привиди Бахмута: спогади снайпера» — особисту історію командира легендарного підрозділу


Партнери