Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
Головна\Авторська колонка\Вірші Миколи Воробйова

Авторська колонка

07.02.2023|16:51|Ярослав Орос

Вірші Миколи Воробйова

З такими п’яницями ще спробуй справитись. Станіславом Вишенським і Миколою Воробйовим. П’ють, як один не всебе.

Стасик – мудрує, а Миколі пофік.

Утрьох, пригадую, допились до того, що з мого дому Вишинський чкурнув по-англійськи, а Коля по дорозі загубив свої штани. Вранці Воробйов телефонує мені: «Я голий і босий...»

Ох, за що люблю і Стасика ще й живого Колю.

Поезія... Висока поезія красного письменства!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери