Для мене, літературного оглядача зі стажем, було корисно і престижно нарешті дістатися до цієї неординарної події, до якої видавці готуються протягом року, ретельно підбираючи пункти майбутньої програми івентів і розробляючи унікальний дизайн своїх стендів. Скажу чесно, вивчити все досконально за два дні (з шести можливих) мені по суті не вдалося. Але, як кажуть «бувалі» екзибітори, це і неможливо. Масштаби бук-месе більш ніж вражають, і більшість її учасників затверджують план пересування по території і розкладу зустрічей з колегами завчасно. По суті, кількість публічних заходів не можуть порахувати навіть організатори події. Часом, пересуваючись павільйонами ярмарку, можна було спостерігати книжкові презентації та авторські зустрічі, які одночасно відбуваються по обидва боки слідування. Події у Франкфурті, на відміну від українських національних книжкових івентів, проходять як на спеціально відведених майданчиках всередині павільйонів, так і безпосередньо на стендах. Благо територія комплексу це дозволяє. Хочу зазначити, що подорож між павільйонами і зонами спрощували путівники і нескінченна кількість покажчиків, розкиданих всюди.

Примітно, що головним і почесним гостем ярмарку цього року була Грузія. Цей статус дружня нам держава отримала від бук-месі вперше. З представницьким завданням Грузія впоралася просто ідеально, розкривши своїм гостям колорит і глибину традицій через свій унікальний, найдавніший в світі алфавіт. Книги, альбоми, туристичні проспекти, страви грузинської кухні були присутні всюди. А стели павільйонів були прикрашені літерами-інсталяціями, в комбінації з якими можна було побачити зображення і цитати відомих грузинських авторів. Крім культурної та літературної спадщини, Грузія підкорила відвідувачів і колег ароматними й сонячними винами.

Цього року і Україні нарешті вдалося продемонструвати своє літературне обличчя в креативному форматі. Стенд, хоча і компактний – 140 кв. м, розміщений на маргінесі п’ятого павільйону, можна було ідентифікувати завдяки оригінальному дизайнерському рішенню, представленому в витриманих блакитних тонах.

Як пояснили куратори стенду, менеджери «Інституту книги», слоган українського десанту цього року звучав: Senses of Ukraine («ВідЧУТИ Україну»). Візуальну ідею стенду розробив Андрій Лінік – медіахудожник, історик мистецтва, куратор мультимедійних концептуальних проектів. За його задумом, одна зі стін презентаційної зони стенду демонструвала фотофігури відомих українських літераторів.

Гості стенду, котрі бажали почути відповіді письменників на питання про те, якою сутністю України вони хотіли б поділитися, мали можливість послухати аудіо за допомогою навушників, закріплених на тій же стіні. Деякі з наших письменників були присутні на стенді і представляли гостям свої твори. Мені особисто вдалося завітати на презентацію письменниці і перекладачки Катерини Калитко. Вона презентувала свою книгу «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки», що вийшла у видавництві "Старого Лева".

В цілому на стенді України було представлено 16 видавництв, які вважали за можливе і необхідне сплатити відповідні внески. Деякі з них обмежилися наявністю книг на персональній полиці. Інші вважали за краще прибути на бук-месе і попрацювати. Особисто мені сподобалася активність видавництва «Саміт-книга», яке презентувало гостям два багатомовних видання – фотокнигу «Донбасс и Мирные», видану за підтримки «Фонду Ріната Ахметова» і Made in Ukrainе, випущену у партнерстві з Міністерством інформполітики. Представники «Фонду Ахметова» підготувались до свого заходу з максимальною відповідальністю, не забувши при цьому привезти з собою до Франкфурта журналістів каналу «Україна». Презентацію англомовного фотоальбому проводили англійською. В результаті навколо українського стенду зібралася значна кількість слухачів, багато з яких отримали фотоальбом у подарунок. Думаю, виразні фото, в супроводі коротких історій цивільних жителів Донбасу, які дивляться зі сторінок видання, були здатні торкнутися їх сердець. А заразом, хоча б трохи, але розповіли про теперішні події, що відбуваються в Україні. Друга книга «Саміт–книги» – Made in Ukrainе, що вийшла в англійському та німецькому варіанті, розкрила те прекрасне, що збереглося в нашій країні і здатне порушити туристичний інтерес до України. Важкенький томик з яскравими ілюстраціями та лаконічною розповіддю про смачну їжу, вина, сувеніри, готелі і, звичайно ж, людей, котрі створюють якісну продукцію, презентувала одна із співавторів видання Юлія Савостіна.

Оскільки однією з основних тем ярмарку цього року була тема, присвячена правам людини, учасники українського десанту – письменники Андрій Курков, Вікторія Амеліна, історик і письменник Сергій Плохій і перекладач Юрій Дур – читали публіці розповіді ув’язненого в російській в´язниці українського режисера Олега Сенцова. Серед слухачів був присутній лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Крім того, до числа нашої делегації долучилися віце-прем´єр України Павло Розенко і заступник міністра культури Юрій Рибачук. Вони ж офіційно відкрили наш стенд.

Ще хочу згадати видавництво дитячої літератури «Ранок», яке кілька років поспіль має свій власний стенд на бук-месе. Незважаючи на те, що стенд «Ранку» забрався досить далеко від національного, та ще й в зону дитячої літератури, що відрізняється від всіх інших своїми яскравими, казково декорованими стендами, знайти його було досить легко. Стенд-хатинка привітно зустрічав своїх відвідувачів барвистими дитячими книжками для всіх категорій юних читачів. Робота там кипіла нон-стоп з ранку до вечора. Вже традиційно, «Ранок» активно пропонував авторські права на свої неординарні видання закордонним колегам, підписуючи договори прямо на стенді.

Окрім того, мене підкорили величезні, до 500 кв. м, виставкові майданчики від монстрів світового книжкового бізнесу – Hachette book group (USA) і Amazon publishing (USA). Вони немов космічні кораблі приземлилися на Франкфуртський літературний космодром, доставивши туди десятки тисяч популярних світових бестселерів, а заразом десятки літературних агентів, які відправляють ці видання в подорож мовами різних народів.

На довершення зазначу, що про Франкфуртську книжковому ярмарку писати можна було безкінечно. Ця подія, з її розмахом і насиченістю, по праву протягом багатьох років впевнено утримує за собою статус найбільшої книжкової події світу. І я щиро сподіваюся, що за її результатами кількість бізнес-партнерів наших видавництв помітно збільшиться, а за Україною закріпиться позиція цивілізованої європейської держави.