
Re: цензії
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
- 17.06.2022|Тетяна Дігай, ТернопільДиво в тому, що життя, попри все, триває
- 10.06.2022|Михайло ЖайворонЛакмусовий індикатор моралі та ученості
- 24.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковецьВшанування Максима Левіна в поетичних кольорах Василя Зима
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
Видавничі новинки
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Гаврилишин, Роман Чорненький, Ярема Кваснюк. «Військові некрополі Станиславова–Івано-Франківська (1809-2020)»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Гєник Бєляков: «Проза Ульяненка зриває з тебе рожеві окуляри, допомагає бути чесним, насамперед, із самим собою»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поет, перекладач Гєник Бєляков.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Як є можливість дістати, я намагаюсь читати в оригіналі. Так як зазвичай читаю кілька книжок одночасно - щось у транспорті, щось удома, то на сьогодні моїм читанням є «Last Exit To Brooklyn» Шелбі, «Дар» Набокова та поки що невиданий переклад «Андалузької елегії» Хіменеса, який робить мій добрий знайомий Юрій Ананко. Шелбі бурхливий, жорсткий, різкий, але відірватися неможливо. (Читаючи чомусь часто згадую Ульяненка. Вони багато в чому перегукуються.) Набоков виважений, стильний, але контрастно спокійний. Хіменес - метр. Тут додати нічого. Перечитую втретє. Цього разу нарешті українською. Деякі книги, часто це класика, просто неможливо читати, наприклад, в метро чи набитій маршрутці. Не уявляю себе в автобусі з томиком Джойса, Пруста, Гессе чи Ґрасса. Для них потрібна уважність, їм варто спеціально приділяти час, що за сучасного міського життя є дещо проблематичним. Однак, вони того варті.
З останнього, що прочитав - «Ангели помсти» Ульяненка й дві збірки прози Платонова. Надзвичайно вразив Платонов, особливо, «Чевенгур», «Впрок», «Ювенильное море» - виразний стиль, він одразу ж захопив і не відпускав. Також я відкрив для себе його драматургію, справжній театр абсурду. Давно вже мене так не чіпляло. Радію з того, що видають невидані за життя книжки Ульяненка (та й перевидають старі). Його проза жорстка, часто депресивна, але жива й потрібна. Вона зриває з тебе рожеві окуляри, допомагає бути чесним, насамперед, із самим собою.
Також нещодавно перечитував «Naked Lunch» В.С. Берроуза, цікаво було бачити еволюцію письменника, порівнюючи його перші тексти «Junkie» та «Queer», в яких хоч і помітні певні ключові для цього автора тендецнії, однак, стиль письма, порівняно з «Ланчем» різниться кардинально. «Naked Lunch» - текст шалений за силою та енергетикою, справді сміливий твір, що на превеликий жаль, навряд чи коли буде виданий в Україні, і справа тут, як зазвичай, у коштах, яких у наших видавництв бракує, бо чим інакше пояснити дещо, м´яко кажучи, прикрий стан українських перекладів художньої літератури - відсутність достойно представленої класики, не кажучи вже про контркультуру? Та точно не браком перекладачів.
- Як обираєте книжки для читання?
- Книжки обираю зазвичай наступним чином. Спочатку наштовхуюся (тут і поради друзів, і Мережа) на прізвище автора, вишукую інформацію про нього. Далі читаю твори. Як писав, здається, Буковскі, аби визначити чи твір вартий уваги достатньо відкрити книжку на будь-якій сторінці й дати автору 15 хвилин. Я роблю дещо інакше, відкриваю книжку на початку й даю автору 50 сторінок. Стиль відчувається одразу. Здебільшого мене цікавить те, що називають американською контркультурною літературою, часто перечитую класику. Наразі у мене чекають своєї черги «A Fairy Tale of New York» Донліві та «London Fields» Еміса, також хочеться чогось із англомовного доробку Набокова.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Раджу своїх улюблених: «Москва-Петушки» Вєнічки Єрофєєва, «Улісс» Джеймса Джойса, «Війна кінця світу» Варгаса Льоси, "Капітан Міхаліс» Казандзакіса.
Додаткові матеріали
- Наріне Абгарян: Я пораджу книжки, що вчать наших дітей думати
- Лесик Панасюк: «Зараз читаю трактати Леонардо да Вінчі про живопис і Альбрехта Дюрера про пропорції»
- Леся Степовичка: «Дуже корисно читати авторів, які провокують тебе тут же сісти і писати самому»
- Артем Захарченко: «Перший олігарх» Мішеля Терещенка — пізнавально, але без особливого смаку написане, тому читав з цікавістю, але без задоволення»
- Олександр Михед: «Джерела сучасної інформації настільки різноманітні, що часом не можеш прослідкувати, звідки з’явилася думка щось прочитати»
- Станіслав Бельський: «У поезії зараз для мене два дороговкази — Тумас Транстремер та Аркадій Драгомощенко»
- Заза Пауалішвілі: «Щире захоплення в мене викликають білоруси»
- Віктор Іванів: «Хотілося б відзначити химерні, гомерично смішні і страшні пригодницькі романи Володимира Богомякова»
- Олег Криштопа: «Читаю польських репортажистів»
- Ганна Осадко: «Нерідко мої «книги для роботи» стають «книгами для душі»
- Сергій Злючий: Подобаються зимові книжки: «Мисливці на снігу» Костя Москальця та «Winter Letters» Василя Махна
- Громовиця Бердник: «Дуже люблю «мандрівні нотатки»
- Платон Беседін: «З прочитаних цього року книг найбільше вразили «Благочестиві» Джонатана Літтела»
- Роман Росіцький: «Книжки обираю інтуїтивно, як хворий пес, що шукає потрібну цілющу траву »
- Маріанна Гончарова: «The casual vacancy» Роулінг перечитувати не буду»
Коментарі
Останні події
- 23.06.2022|16:23Фільм «Щоденник гопника» виходить на великі екрани
- 21.06.2022|17:50«Для підтримки духу воюючої України»
- 21.06.2022|12:16У Києві відкривається виставка про злочини Росії проти медіа в Україні
- 20.06.2022|15:33Відбудеться форум «Музи не мовчать!»
- 16.06.2022|16:21Дорж Бату презентує продовження «Моцарта 2.0» – роман «Коко 2.0»
- 15.06.2022|15:51«Літературний Чернігів» схуд, але надолужує з надією
- 15.06.2022|15:50Соціально-освітній проєкт «Читаємо разом» зібрав 150 000 глядачів
- 09.06.2022|17:00Фільм «Щоденник гопника» вийде в українських кінотеатрах наприкінці червня
- 07.06.2022|17:11Помер автор бестселерів «Москва ординська» та «Країна Моксель, або Московія»
- 07.06.2022|15:28Український ПЕН розпочинає третій сезон проєкту "Мереживо"