Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

24.01.2013|11:28|Буквоїд

Олена Герасим’юк: «Планую урізноманітнити своє літературне уявлення про світ працями з фізики, математики, географії. Шукатиму поезію там»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетка Олена Герасим’юк.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Із останнього прочитаного найсильніші враження від «Мінерального джазу» Зази Бурчуладзе, «Фрекен Смілли та її відчуття снігу» Петера Хьоґа та «Сотворіння» Юлі Нестерової.«Мінеральний джаз» сучасного грузинського письменника Зази Бурчуладзе - смішна, динамічна, несподівана книга, яку я наполегливо раджу усім своїм друзям і знайомим. Подібну гнучкість оповіді раніше знаходила у романах письменників початку минулого століття - «Блакитному романі» Гната Михайличенка та «Вертепі» Аркадія Любченка, але ці твори не такі швидкі, а радше розмірені, плавні.Роман Петера Хьоґа «Фрекен Смілла та її відчуття снігу» я сприймала вибірково: детективний сюжет виконував роль паузи, без якої мені було б важко витримати нескінченність снігу, вибір та усамітнення.Збірка Юлі Нестерової «Сотворіння» потрапила мені до рук нещодавно. Тут і неймовірна музичність за Свідзинським, і спокійна трагедія за Лоркою, і широта нагнітання за Вітменом... Окремо кожна поезія справляє не таке сильне враження, як у визначеній Юлею послідовності - ця конструкція, на перший погляд, хоч і здається простою, але здатна вразити.

- Як обираєте книжки для читання?
- Спочатку книги мені радили дід та батько із власних бібліотек, пізніше - навчальна програма, від якої не втечеш. А зараз книги потрапляють до мене різноманітними шляхами. Наприклад, про Зазу Бурчуладзе я дізналась зі стрічки новин - в жовтні він постраждав у сутичках в Тбілісі. По роботі довелось працювати з архівом родини Маккавейських, так я дізналась про письменника Володимира Маккавейського - містичне явище у моєму житті. Я не скажу, що читаю його, - мені здається, що це неймовірний діалог крізь століття. Випадково натрапила і на збірку фантастичної поетеси Наді Курбатової -  авторки, чия доля дуже схожа на долю Леоніда Кисельова, а тексти не поступаються силою.Для мене простіше і зрозуміліше читати художню літературу, а не критику, яка, мені здається, у більшості своїй намагається літературу пояснити, а то і замінити. Планую урізноманітнити своє літературне уявлення про світ працями з фізики, математики, географії та ін. Шукатиму поезію там.

- Що можете порадити для читання іншим?
- Окрім вищеназваного, рекомендую Ромена Гарі (автобіографічні романи), Джона Фаулза («Вежа з чорного дерева», «Мантісса»), Луїджі Піранделло («Блаженної пам´яті Маттіа Паскаль», «Хтось, ніхто, сто тисяч»), Віктора Домонтовича, Томаса Транстремера, Леоніда Талалая, Володимира Набокова, Мілорада Павича, Юкіо Місіму («Золотий Храм», тетралогія «Море достатку», п´єси «Мій друг Гітлер», «Дружина Маркіза де Сада»), Отара Чіладзе («Ґодорі»), Хуліо Кортасар (поезія), Василя Герасим´юка, Ігоря Римарука, Маріо Варгаса Льосу («Тітка Хулія і писака», «Місто і пси», «Зошити дона Рігоберто», «Війна кінця світу»), «Антологія чорного гумору» (укладена Андре Бретоном) - список можна продовжувати і продовжувати. Головне - не читати через силу. Якщо книжка «не іде» - час для її читання ще не прийшов.   



Додаткові матеріали

22.01.2013|07:16|Re:цензії
Остап Сливинський: У мене останнім часом відбувається радикальний злам «читацьких звичок»
21.01.2013|07:20|Re:цензії
Оксана Форостина: «Я читаю абсолютно все, що пише Сергій Жадан, включно з публікаціями в пресі»
18.01.2013|07:17|Re:цензії
Олеся Мудрак-Ковалівна: «Думаю, що нині українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою»
16.01.2013|07:25|Re:цензії
Василь Махно: «Із задоволенням читаю нові вірші Оксани Луцишиної, Анни Малігон та Ірини Шувалової»
25.12.2012|07:50|Re:цензії
Оксана Сайко: «Якщо з перших прочитаних слів я відчула мелодію книги й вона мене захопила – вже не зможу її не прочитати»
24.12.2012|13:10|Re:цензії
Оксана Думанська: «Порадити людям, які заходять на «Буквоїд», доволі складно — вони добре поінформовані читачі»
21.12.2012|07:57|Re:цензії
Валерій Калниш: Дітям раджу книги Вестлі Анне-Катаріни, підліткам –братів Стругацьких, дорослим - Памука
20.12.2012|07:50|Re:цензії
Олена Гусейнова: «Фраза «порадь щось почитати» завжди мене бентежила»
18.12.2012|10:45|Re:цензії
Анна Хома: «Вибираю книгу просто: гортаю, читаю уривки, і якщо затягує і проситься до рук — купую»
17.12.2012|07:50|Re:цензії
Інга Кейван: «Роман, який приніс мені неабияке задоволення — це «Діти застою» Василя Кожелянка»
14.12.2012|07:50|Re:цензії
Роман Черковський: Заходжу до книгарень, гортаю книги, читаю анотації і вибираю те, що сподобалось після випадково перечитаних абзаців
12.12.2012|07:35|Re:цензії
Катерина Міхаліцина: Діти, які слухали й читали добрі тексти, обов’язково розумітимуть поезію
10.12.2012|07:52|Re:цензії
Оксана Куценко: «В книжках для дітей є певні «ключі», які ми губимо, виростаючи»
07.12.2012|07:53|Re:цензії
Дзвінка Матіяш: Книги — які радять читати друзі — мабуть, читаю найчастіше
04.12.2012|09:05|Re:цензії
Артем Чапай: «Найкращим з українського, що читав за останній рік, лишається «Хронос»
03.12.2012|07:30|Re:цензії
Ірен Роздобудько: «Зараз моє читання є невпорядкованим, дещо гурманським, інтуїтивним…»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери