Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

16.01.2013|07:25|Буквоїд

Василь Махно: «Із задоволенням читаю нові вірші Оксани Луцишиної, Анни Малігон та Ірини Шувалової»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник та перекладач Василь Махно.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Протягом останніх місяців я справді багато часу присвятив читанню. У мене це якось виходить планомірно і хаотично. Прочитав культурологічні есеї Карла-Еміля Францоза, видані у Чернівцях, коли писав свою есейку про цього письменника. К.-Е. Францоз народився у тому ж місті, що і я – Чорткові. Тому я уважав своїм обов’язком сказати щось про нього. Багато із Францозової прози ще не перекладено українською, тому його збірку оповідань про Чортків кінця 19 століття читав у перекладі російською, видану ще, здається, на початку 20 століття. Мені цікаво було побачити Чортків того часу, не скажу, що я побачив місто через топографію, але через персонажі можна дещо реконструювати. 
Дві об’ємні біографії про Томаса Вулфа і Чарльза Буковського американських критиків, видані у 60-70 роках минулого століття, та книжку про готель «Челсі» Еда Гамілтона. Усі ці книжки разом із статтями про американського художника Лері Ріверса - це підготовка до написання мого бачення знаменитого нью-йоркського готелю, який став місцем для мистецької богеми у 20 столітті.
Дочитав незакінчений роман Франца Кафки «Америка», бо якось закортіло посмакувати текстом, автора, який в Америці ніколи не бував, але дію своєї прози переніс із Праги до Нью-Йорка. Кафчин Нью-Йорк більше стереотипний, хоча письменницька інтуїція його не зраджує в описах загальної атмосфери міста і місця. Після американської теми пішла також і балканська – роман Меші Селімовича «Дервіш і смерть», а також деякі оповідання Даніла Кіша. 
Із задоволенням читаю нові вірші Оксани Луцишиної, Анни Малігон та Ірини Шувалової, це щоби не обминути української сучасної літератури.

- Як обираєте книжки для читання?
- Як я уже казав, це буває по-різному. Інколи я сам придумую для себе теми, які хотів би прочитати у книжках, це буває доволі цікаво, оскільки ти починаєш за борхесівським методом укладати список авторів та книжок, і тоді поглинаєш ці тексти, помічаючи різні світоглядні та стильові особливості не лише конкретного письменника, але навіть літератури, до якої він приписав себе ментально й мовно. Єдине, що можу точно сказати, що ніколи не обмежуюся виключно українською літературою.

- Що можете порадити для читання іншим?
- Я можу лише сказати, щоби побільше читали: чи у книжковому форматі чи електронному, бо читання це постійний процес кшталтування смаку життя та культури. У славістичному відділі Нью-Йоркської Публічної бібліотеки зберігається картина Якова Гніздовського, на якій зображено читача, якого завалено книгами. Це метафоричний, візуальний образ стосунків читача і книжки, це постійна боротьба тексту за читача і читача з текстами. Я бажаю кожному віднайти свою рівновагу у цьому нестримному процесі інформаційної та культурної навали.



Додаткові матеріали

25.12.2012|07:50|Re:цензії
Оксана Сайко: «Якщо з перших прочитаних слів я відчула мелодію книги й вона мене захопила – вже не зможу її не прочитати»
24.12.2012|13:10|Re:цензії
Оксана Думанська: «Порадити людям, які заходять на «Буквоїд», доволі складно — вони добре поінформовані читачі»
21.12.2012|07:57|Re:цензії
Валерій Калниш: Дітям раджу книги Вестлі Анне-Катаріни, підліткам –братів Стругацьких, дорослим - Памука
20.12.2012|07:50|Re:цензії
Олена Гусейнова: «Фраза «порадь щось почитати» завжди мене бентежила»
18.12.2012|10:45|Re:цензії
Анна Хома: «Вибираю книгу просто: гортаю, читаю уривки, і якщо затягує і проситься до рук — купую»
17.12.2012|07:50|Re:цензії
Інга Кейван: «Роман, який приніс мені неабияке задоволення — це «Діти застою» Василя Кожелянка»
14.12.2012|07:50|Re:цензії
Роман Черковський: Заходжу до книгарень, гортаю книги, читаю анотації і вибираю те, що сподобалось після випадково перечитаних абзаців
12.12.2012|07:35|Re:цензії
Катерина Міхаліцина: Діти, які слухали й читали добрі тексти, обов’язково розумітимуть поезію
10.12.2012|07:52|Re:цензії
Оксана Куценко: «В книжках для дітей є певні «ключі», які ми губимо, виростаючи»
08.12.2012|09:36|Re:цензії
Юрій Іздрик: «Читаю лише, лежачи в ванні»
07.12.2012|07:53|Re:цензії
Дзвінка Матіяш: Книги — які радять читати друзі — мабуть, читаю найчастіше
04.12.2012|09:05|Re:цензії
Артем Чапай: «Найкращим з українського, що читав за останній рік, лишається «Хронос»
03.12.2012|07:30|Re:цензії
Ірен Роздобудько: «Зараз моє читання є невпорядкованим, дещо гурманським, інтуїтивним…»
02.12.2012|11:23|Re:цензії
Олесь Доній: Раджу всім прочитати «Червоний» Андрія Кокотюхи
30.11.2012|08:01|Re:цензії
Катерина Борисенко: «Обов’язково читайте дітям перед сном!»
28.11.2012|07:35|Re:цензії
Любко Дереш: «Остання прочитана книга — рання робота Орхана Памука «Біла фортеця»
19.11.2012|07:48|Re:цензії
Галя Шиян: «Антиутопії — один з моїх улюблених жанрів, бо розкриває і тонкощі людської натури і абсурдність соціальних устроїв та систем»
14.11.2012|12:55|Re:цензії
Настя Мельниченко: Завжди раджу Салмана Рушді. З художньої літератури він запав у душу найбільше
12.11.2012|07:38|Re:цензії
Поліна Городиська: «Читаю переважно у дорозі»
09.11.2012|07:21|Re:цензії
Надійка Гербіш: Книжки обираю за критерієм присутності натхнення
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери