
Re: цензії
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
- 17.06.2022|Тетяна Дігай, ТернопільДиво в тому, що життя, попри все, триває
- 10.06.2022|Михайло ЖайворонЛакмусовий індикатор моралі та ученості
- 24.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковецьВшанування Максима Левіна в поетичних кольорах Василя Зима
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
Видавничі новинки
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Катерина Борисенко: «Обов’язково читайте дітям перед сном!»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій Київського університету імені Бориса Грінченка Катерина Борисенко.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Коло моїх зацікавлень — барокова література, зокрема богословсько-полемічні трактати XVII –XVIII століть. Отож закономірно, що основу моїх читацьких зацікавлень становлять саме ці тексти. Зараз вкотре перечитувала «Розыск о раскольнычєской брынской вѣрѣ» Дмитра Туптала, «Обличеніє неправды расколническая…» Теофілакта Лопатинського, «Знамєнія пришєствія антіхрістова и кончины вѣка» Стефана Яворського – усі ці трактати спрямовані проти російських старообрядців, кожен із названих текстів — не просто теологічна суперечка, це цілий світ наших авторів, болісне переживання людини вирваної з рідного ґрунту й закинутого в інший світ, у реаліях якого підчас було складно розібратися. Цікаво, що такі блискучі поети як Стефан Яворський і Дмитро Туптало, чиї тексти без перебільшення можна назвати не лише «золотою добою» барокової поезії, а й української поезії загалом, втрапивши на російські терени власне поетами бути перестають. Будуть, звісно, поодинокі вірші, але такого сплеску поетичного таланту ми вже не побачимо. Лише наприкінці життя озветься Яворський своїм геніальним текстом «Митрополита Муромського і Рязанського слізне з книгами прощання», щоб замовкнути вже назавжди. До речі днями минуло 290 років від дня його смерті.
І, звісно, щоб не бути суб’єктивною, читаю культову для старообрядців «Кириллову книгу» (цей текст цікавий тим, що основу його складають писання українських авторів – Стефана Зизанія, Івана Вишенського та інших, а от передмова писана вже росіянами є одним із «маленьких шедеврів» російської літератури). А ще «Житіє протопопа Авакума» й «Поморские отвѣты» — у цих авторів теж своя правда, і свій біль від руйнування їхнього світу, і теж висока емоційна напруга аж до самознищення в прямому значенні цього слова.
А ще читаю епістолярій Димитрія Ростовського, прекрасне видання, яке здійснила російський науковець М. Федотова, упорядкувавши тексти й забезпечивши науковий супровід (примітки, коментарі, пояснення слів). На жаль, у нас вкрай рідко так видають наших старожитніх авторів.
Із сучасного прочитала недавно есеї «З мапи книг і людей» Оксани Забужко й поетичну збірку «Відкритий райдер» Олени Гусейнової.
Окремим пунктом стоять дитячі книжки, які читаю перед сном меншій донечці, тут у нас «лідирують» вірші Юрія Бедрика «Тьотя Бегемотя», «Казки П’ятинки» Дзвінки Матіяш, чеховська «Каштанка», а ще вона любить, коли їй читають «Пана Халявського» Квітки-Основ’яненка.
- Як обираєте книжки для читання?
- Та якихось однозначних рецептів у мене немає. Є коло улюблених авторів, до читання яких повертаюся знову й знову чи чекаю нових книжок. Є книжки, які «відкриваються» мені самі (так свого часу сталося із текстами Дмитра Туптала й Стефана Яворського, якось працюючи в бібліотеці з іншими текстами, надибала в каталозі «Знаменія…» і «Розыск..», замовила із цікавості, а вони не захотіли мене відпустити). Є книжки, які мені радять друзі.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Читайте Сковороду. Не тому, що в нього ювілей, а тому, що він класний, бо, читаючи його розумієш, який прекрасний світ довкола, читаючи його, розумієш, що таке справжня свобода й щастя. Він вчить нас жити легко. А ще читайте побільше поезії. І обов’язково читайте дітям перед сном!
Додаткові матеріали
- Любко Дереш: «Остання прочитана книга — рання робота Орхана Памука «Біла фортеця»
- Галя Шиян: «Антиутопії — один з моїх улюблених жанрів, бо розкриває і тонкощі людської натури і абсурдність соціальних устроїв та систем»
- Настя Мельниченко: Завжди раджу Салмана Рушді. З художньої літератури він запав у душу найбільше
- Поліна Городиська: «Читаю переважно у дорозі»
- Надійка Гербіш: Книжки обираю за критерієм присутності натхнення
- Віктор Васильчук: Читайте українські народні казки
- Оксана Щур: «Раджу читати мемуаристику, щоденники й автобіографії»
- Світлана Поваляєва: «Переважно читаю спеціальну буддійську літературу, художня мені набридла»
- Максим Кідрук: Останній роман Кінга — це справжній шедевр
- Мідна: «Книжка як і учитель – приходить, коли готовий учень»
- Валентин Бердт: Книги для читання обираю за настроєм, станом, потребою душі
- Микола Хомич: «Зі скандинавських саг про нашу історію можна дізнатися більше, аніж з власних першоджерел»
- Сашко Дерманський: «Проза Шевчука — література світового рівня»
- Олег Андрос: «Читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою»
- Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
- Павло Коробчук: «Якщо цураєшся сучасної літератури, то цурайся і звужених джинсів, і кросівок»
- Мирослав Лаюк: «Треба шукати нову поезію в нас під носом, причому десь тут — на розі Сковороди і Волоської»
- Олена Мовчан: Мені дуже пощастило, бо «робоче» читання у мене майже завжди збігається з читанням «для душі»
Коментарі
Останні події
- 23.06.2022|16:23Фільм «Щоденник гопника» виходить на великі екрани
- 21.06.2022|17:50«Для підтримки духу воюючої України»
- 21.06.2022|12:16У Києві відкривається виставка про злочини Росії проти медіа в Україні
- 20.06.2022|15:33Відбудеться форум «Музи не мовчать!»
- 16.06.2022|16:21Дорж Бату презентує продовження «Моцарта 2.0» – роман «Коко 2.0»
- 15.06.2022|15:51«Літературний Чернігів» схуд, але надолужує з надією
- 15.06.2022|15:50Соціально-освітній проєкт «Читаємо разом» зібрав 150 000 глядачів
- 09.06.2022|17:00Фільм «Щоденник гопника» вийде в українських кінотеатрах наприкінці червня
- 07.06.2022|17:11Помер автор бестселерів «Москва ординська» та «Країна Моксель, або Московія»
- 07.06.2022|15:28Український ПЕН розпочинає третій сезон проєкту "Мереживо"