Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

15.10.2012|07:19|Буквоїд

Олег Андрос: «Читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник-фантаст, викладач філософських дисциплін, природоохоронець Олег Андрос.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Генрі Девід Торо – «Уолден, або Життя в лісі». Враження – чудове філософське читання. Так я собі уявляю філософію, неспішне міркування про світ довкола. Не всі сприймуть рекомендації Торо щодо життя в цьому світі, але мені в чомусь це близько. А взагалі Торо – один із попередників та натхненників так званої глибинної екології. Американський автор ХІХ століття, знаний більше завдяки своїм описам природи, аніж філософським творам.

Ще передивився екранізацію фільму «Туман» («The Mist») за Стівеном Кінгом, авторства Френка Дарабонта. Раджу і книгу, і фільм. Та само раджу «Гидкі лебеді» – повість братів Стругацьких та її екранізацію авторства Костянтина Лопушанського.

З відносно нових книжок прочитав на одному диханні «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко. Вважаю, що книгу можна використовувати як цитатник про життя 2000-х років, під більшістю міркувань я охоче підпишусь.

Читав невідомі в Україні білоруськомовні видання – «Код відсутності»  («Код адсутнасці. Асновы беларускай ментальнасці») Валянціна Акудовіча та «Постання Білорусі» («Паўстанне Беларусі») Петра Рудковського. Прикро, що для нас Білорусь і тим більше її політична філософія - це паралельний світ, якого ніби й не існує.

Ще читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою. Анархістського суспільства ви по ній не побудуєте, тому що усі описані прецеденти були або короткочасними, або вели не до «рівності й братерства», а до реставрації більш-менш ієрархічного устрою. Але показово, що книга видана силами активістів, які перекладали й редагували її самі, ще й скинулися на видання. Схожа книга, але цікавіше написана – «Параллельные общества. Две тысячи лет добровольных сегрегаций — от секты ессеев до анархистских сквотов» авторства Serg_Mihalych. Популярний путівник по соціально-протестним експериментам різних часів і народів. Принаймні з часткою здорового скептицизму щодо описуваних подій.


- Як обираєте книжки для читання?

- Читаю те, що потрібно для роботи й громадської діяльності, й те, що припадає до смаку. Припадає передусім щось із фантастичним елементом.


- Що можете порадити для читання іншим?

- У мене особисто є список книг, після прочитання яких можна зітхнути і сказати «Я вражений».

Вʼячеслав Рибаков. «Гравілет «Цесаревич».

Колін Уїлсон. «Паразити свідомості».

Стівен Кінг. «Мертва зона».

Геннадій Прашкевич. «Золотий мільярд».

І багато інших, просто це перше, що спало на думку.

З українським книг справили колись певне враження «Тема для медитації» Леоніда Кононовича та «Четверта революція» Павла Солодька, книги Артема Чапая – все це незвичні феномени для нашої літератури, яка захопилася у 2000-х постмодернізмом, «бессмысленным и беспощадным».

Ще є книжки, у видання та розкрутку яких жодне видавництво не вклало грошей, але які варті того, щоб їх прочитали українські читачі. Бо написано про наші реалії і моїми колегами.

Олексій Бурковський. «Зелений сполох» та Степан Жабка. «Афини в старому місті». Це екологістський та філософсько-анімалістичний самвидав (яке бридке для снобів слово). Я мрію про те, що колись їх видаватимуть не автори своїми силами й коштами, а брендові видавництва.



Додаткові матеріали

12.10.2012|07:22|Re:цензії
Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
10.10.2012|07:38|Re:цензії
Павло Коробчук: «Якщо цураєшся сучасної літератури, то цурайся і звужених джинсів, і кросівок»
02.10.2012|07:10|Re:цензії
Мирослав Лаюк: «Треба шукати нову поезію в нас під носом, причому десь тут — на розі Сковороди і Волоської»
27.09.2012|07:43|Re:цензії
Олена Мовчан: Мені дуже пощастило, бо «робоче» читання у мене майже завжди збігається з читанням «для душі»
25.09.2012|12:34|Re:цензії
Дмитро Кузьменко: «Із дитячої літератури дуже рекомендую книжки Джаклін Вілсон»
24.09.2012|15:47|Re:цензії
Сергій Жадан: Раджу «Квіти Содому» Ульяненка
20.09.2012|07:38|Re:цензії
Степан Процюк: Пережив душевне потрясіння, читаючи «Голем» Густава Майрінка
06.09.2012|08:26|Re:цензії
Галина Вдовиченко: «Маю блокнот, у який записую назви книжок – рекомендації людей, до думки яких прислухаюсь»
03.09.2012|08:26|Re:цензії
Лариса Денисенко: «Коли поезія відлунює почуттями, вона, на мій погляд, гарна»
28.08.2012|09:01|Re:цензії
Сергій Тарадайко: Читайте лише те, що не можна читати під час їжі або у метро
26.08.2012|10:01|Re:цензії
Юлія Юліна: У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради
23.08.2012|07:31|Re:цензії
Дмитро Дроздовський: «Критик мусить жити на планеті «Текстуальність»
20.08.2012|07:37|Re:цензії
Анна Багряна: «Влітку читається багато»
13.08.2012|12:26|Re:цензії
Богдана Костюк: «Перечитую Стівена Кінга в оригіналі»
06.08.2012|13:26|Re:цензії
Юрій Андрухович: Роман «Світло згасло в Країні Див» дуже кайфовий
31.07.2012|07:34|Re:цензії
Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»
27.07.2012|07:36|Re:цензії
Радій Радутний: «Реклама на мене діє навпаки — до надто розпіареної книжки або автора виникає певна упередженість»
24.07.2012|07:53|Re:цензії
Міла Іванцова: «Різні настрої однієї людини викликають потребу в різних книжках»
20.07.2012|07:04|Re:цензії
Олег Соловей: «Читання книжок – праця значно приємніша, ніж їх написання»
19.07.2012|07:43|Re:цензії
Ірина Славінська: «Літо - це привід надолужити те, що не встигли прочитати протягом року»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери