
Re: цензії
- 05.08.2022|Тетяна Дігай, ТернопільЕнциклопедична трилогія про Чортків
- 05.08.2022|Валентина Семеняк, письменницяЧому? Навіщо? За що?
- 01.08.2022|Ігор ПавлюкРежисерка жовтого катарсису
- 31.07.2022|Людмила Даниленко«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
- 29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. ШевченкаМожна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
- 20.07.2022|Василь КузанЧас усвідомити
- 12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
- 12.07.2022|Василь КузанЕпоха Павлюка
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
Видавничі новинки
- Ольга Улгер. «Палкі і нерозважні»Книги | Буквоїд
- «Близькі чужинці», Марія КаменськаКниги | Буквоїд
- «12 годин чоловіка», Ксенія ФуксКниги | Буквоїд
- ігор Павлюк. "Вакуум"Книги | Буквоїд
- Jestem z Drochobycza. Я – з ДрогобичаКниги | Буквоїд
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Олег Андрос: «Читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник-фантаст, викладач філософських дисциплін, природоохоронець Олег Андрос.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Генрі Девід Торо – «Уолден, або Життя в лісі». Враження – чудове філософське читання. Так я собі уявляю філософію, неспішне міркування про світ довкола. Не всі сприймуть рекомендації Торо щодо життя в цьому світі, але мені в чомусь це близько. А взагалі Торо – один із попередників та натхненників так званої глибинної екології. Американський автор ХІХ століття, знаний більше завдяки своїм описам природи, аніж філософським творам.
Ще передивився екранізацію фільму «Туман» («The Mist») за Стівеном Кінгом, авторства Френка Дарабонта. Раджу і книгу, і фільм. Та само раджу «Гидкі лебеді» – повість братів Стругацьких та її екранізацію авторства Костянтина Лопушанського.
З відносно нових книжок прочитав на одному диханні «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко. Вважаю, що книгу можна використовувати як цитатник про життя 2000-х років, під більшістю міркувань я охоче підпишусь.
Читав невідомі в Україні білоруськомовні видання – «Код відсутності» («Код адсутнасці. Асновы беларускай ментальнасці») Валянціна Акудовіча та «Постання Білорусі» («Паўстанне Беларусі») Петра Рудковського. Прикро, що для нас Білорусь і тим більше її політична філософія - це паралельний світ, якого ніби й не існує.
Ще читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою. Анархістського суспільства ви по ній не побудуєте, тому що усі описані прецеденти були або короткочасними, або вели не до «рівності й братерства», а до реставрації більш-менш ієрархічного устрою. Але показово, що книга видана силами активістів, які перекладали й редагували її самі, ще й скинулися на видання. Схожа книга, але цікавіше написана – «Параллельные общества. Две тысячи лет добровольных сегрегаций — от секты ессеев до анархистских сквотов» авторства Serg_Mihalych. Популярний путівник по соціально-протестним експериментам різних часів і народів. Принаймні з часткою здорового скептицизму щодо описуваних подій.
- Як обираєте книжки для читання?
- Читаю те, що потрібно для роботи й громадської діяльності, й те, що припадає до смаку. Припадає передусім щось із фантастичним елементом.
- Що можете порадити для читання іншим?
- У мене особисто є список книг, після прочитання яких можна зітхнути і сказати «Я вражений».
Вʼячеслав Рибаков. «Гравілет «Цесаревич».
Колін Уїлсон. «Паразити свідомості».
Стівен Кінг. «Мертва зона».
Геннадій Прашкевич. «Золотий мільярд».
І багато інших, просто це перше, що спало на думку.
З українським книг справили колись певне враження «Тема для медитації» Леоніда Кононовича та «Четверта революція» Павла Солодька, книги Артема Чапая – все це незвичні феномени для нашої літератури, яка захопилася у 2000-х постмодернізмом, «бессмысленным и беспощадным».
Ще є книжки, у видання та розкрутку яких жодне видавництво не вклало грошей, але які варті того, щоб їх прочитали українські читачі. Бо написано про наші реалії і моїми колегами.
Олексій Бурковський. «Зелений сполох» та Степан Жабка. «Афини в старому місті». Це екологістський та філософсько-анімалістичний самвидав (яке бридке для снобів слово). Я мрію про те, що колись їх видаватимуть не автори своїми силами й коштами, а брендові видавництва.
Додаткові матеріали
- Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
- Павло Коробчук: «Якщо цураєшся сучасної літератури, то цурайся і звужених джинсів, і кросівок»
- Мирослав Лаюк: «Треба шукати нову поезію в нас під носом, причому десь тут — на розі Сковороди і Волоської»
- Олена Мовчан: Мені дуже пощастило, бо «робоче» читання у мене майже завжди збігається з читанням «для душі»
- Дмитро Кузьменко: «Із дитячої літератури дуже рекомендую книжки Джаклін Вілсон»
- Сергій Жадан: Раджу «Квіти Содому» Ульяненка
- Степан Процюк: Пережив душевне потрясіння, читаючи «Голем» Густава Майрінка
- Галина Вдовиченко: «Маю блокнот, у який записую назви книжок – рекомендації людей, до думки яких прислухаюсь»
- Лариса Денисенко: «Коли поезія відлунює почуттями, вона, на мій погляд, гарна»
- Сергій Тарадайко: Читайте лише те, що не можна читати під час їжі або у метро
- Юлія Юліна: У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради
- Дмитро Дроздовський: «Критик мусить жити на планеті «Текстуальність»
- Анна Багряна: «Влітку читається багато»
- Богдана Костюк: «Перечитую Стівена Кінга в оригіналі»
- Юрій Андрухович: Роман «Світло згасло в Країні Див» дуже кайфовий
- Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»
- Радій Радутний: «Реклама на мене діє навпаки — до надто розпіареної книжки або автора виникає певна упередженість»
- Міла Іванцова: «Різні настрої однієї людини викликають потребу в різних книжках»
- Олег Соловей: «Читання книжок – праця значно приємніша, ніж їх написання»
- Ірина Славінська: «Літо - це привід надолужити те, що не встигли прочитати протягом року»
Коментарі
Останні події
- 15.08.2022|15:50У видавництві #книголав вийшла книга-мандрівка "Незалежні"
- 12.08.2022|16:34Померла Дарія Гусяк
- 12.08.2022|14:03Збірку споминів про останнього онука Івана Франка презентували у Києві
- 12.08.2022|13:30«Україна не вмирає!»: у новій пісні «Хвилями» гурт T.HUTSULS оспівав емоції війни
- 12.08.2022|13:29ХІІІ Meridian Czernowitz об’єднає учасників із 5-ти країн
- 10.08.2022|17:11Під час ХІІІ Meridian Czernowitz 2022 волонтери-письменники збиратимуть гроші на потреби ЗСУ
- 10.08.2022|17:05У Meridian Czernowitz виходить нова збірка віршів Катерини Калитко
- 05.08.2022|14:08«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ
- 05.08.2022|12:06“Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН”: лекція Тараса Лютого
- 05.08.2022|12:01У видавництві #книголав вийде новий роман Ірени Карпи