Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що - ні?

З останнього, що читала, дуже вразив Джонатан Сафран Фоєр «Extremely Loud and Incredibly Close». Я знала, що це неймовірна книга, але не думала, щоб аж так. Я навіть написала листа головному героєві - там десь у книзі є його е-мейл адреса. Тут Фоєр, звісно, дав маху - я була майже певна, там є якийсь інтерактив з цією адресою, але ні - за нею сидить дядечко Оскар з Аргентини, ейчар в компанії, яка займається дистриб´юцією техніки для нафтопереробних компаній. Він каже, йому вже писали люди, яких він не розумів, що вони від нього хочу, які такі татуювання на долонях і гирі на серці. Але відписав він лише мені - і так дізнався про книгу і про Фоєра, котрий отак запросто використав його мейл. Ще цей Оскар, котрий з Аргентини, пише що він щаслива людина. Кілька разів перепитувала. Я це прочитала і це мене теж дуже вразило - здається, це вперше мені на питання «Ти щасливий?» хтось відповідає не - «Ні, але буду» чи «Буваю іноді» чи «Не знаю», а просто односклад не і однозначне: «Так».

Ще я в муках прочитала Вігдіс Йорт «Якби ж то» - купила ще два роки тому на Львівському Форумі за малюнок на обкладинці, почала, закинула і от добила аж зараз. Занудилася. Висновок - якщо забагато особистого і нічого більше, то навіщо? Тут гарний приклад «Витівки кепського дівчиська» Льоси - здавалося б, абсолютно приватна історія любові на все життя крім любові містить ще й історію, історію цілого покоління людей, опис побуту і життя кількох країн, історію революцій в Південній Америці, їх підготовки і наслідків, історію трансформації життя у Франції та Англії впродовж кількох десятиліть ХХ століття і ще багато-багато історій. А в Вігдіс Йорт - одна любов, і так якась в´язка і занудна, така що за неї і шкода, і соромно.

Що плануєте прочитати?

Планую прочитати дуже багато речей. Зараз не маю на це часу ані секунди. В таксі і в метро я читаю з телефону Борхеса «Книга уявних створінь» і Юнга «Людина та її символи» - ці дві праці чудово доповнюють та ілюструють одна одну. З певністю можу сказати - це книги не для читання на ходу, це книги «сісти і подумати». Час сісти, почитати і подумати востаннє в мене був узимку. Коло ліжка є стос книг - там три томи нового Муракамі, «Жінка» Естерхазі, «Заборонені барви» Місіми, «33 герої укрліт» подруги Іри Славінської, та «Оргазм і захід» Мюшамбле в її ж перекладі, ще багато гарних книг, котрі мені дарують люди, смакові яких я довіряю на всі сто відсотків. Кожного ранку я прокидаюся, кидаю оком на стос книг і починати новий день мене стимулює те, що попереду є десь той світлий, повільний час, коли я це все прочитаю. І ще теж прочитаю якийсь великий гарний підручник з всесвітньої історії, історії ісламу і щось про середньоазійських черепах.

Що б Ви радили почитати іншим?

Радила би прочитати іншим - все, перелічене вище, окрім Вігдіс Йорт, і свою нову книгу «Гірчиця», яка з´явиться восени як один з видавничих проектів фестивалю «Meridian Czernowitz» (на цьому місці могла би бути і ваша реклама :) )