
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Олег Вергеліс: Раджу почитати Олександра Баріко
На питання «Що читати?» відповідає театральний критик, публіцист Олег Вергеліс.
- Що читаєте наразі?
- Дітям:
Дитині читаю вірші Лесі Українки. Такі, наприклад, як «Місяць яснесенький» зворушують, лише позитивно допомагають у вихованні. Взагалі вважаю, що дітям треба читати поезію зранку, на ніч і вдень, бо проза життя їх і так наздожене. А поезія – вона лікує душі, вона примушує дітей уважніше ставитись до батьків, до рідних. Такі поетки, як Наталя Забілаі Марія Пригара, приміром, не давали дитячим душам грубішати раніше часу. Вони виховували дуже правильні речі: пошану до батька, любов до мами, до природи. Зараз це здається сентиментальним, наївним, але якщо це все «відмести» – тоді, мені здається, зникне ефект дитинства. Бо він саме в наївності, щирості, а не лише у комп’ютерних ганялках, у яких ти просто «тиснеш на газ». Скажу, що українські діти завжди відгукуються на справжнє. І можуть змінюватись епохи, Табачник може ще раз переписувати шкільні програми – це все не має значення. Все одно буде тяга до сентиментального, до наївного, до справжнього. До Франка.
З мого дитинства запам’яталися «Казки різних народів світу». І – завважу - яка недурна була ідеологія. Адже казки різних народів привчали дітей уважно ставитись до людей інших національностей. Це було на підсвідомому рівні, але ж було! Пригадую стоси тих книжок. А от сьогодні західно-літературні казки (напр. Гофман) того періоду, на жаль, зникли.
Для себе:
Не можу «домучити» третю книжку Стіга Ларсона про пригоди його героїні. Перші дві книжки були дуже сильними: «Дівчина з татуюванням дракона» і «Дівчина, що гралася з вогнем». А третій його том «Повітряний замок, що вибухнув» читаю з великою мукою, бо видно - як людина себе викручувала, вигадуючи продовження пригод.
Із серйозної літератури читаю театральні мемуари, пов’язані з постатями акторів 20-30-х років - час Ленінсько–Сталінський - час надзвичайно цікавий. Зараз ми плачемо: що «все у нас погано», а коли ти подивишся, почитаєш, то думаєш: «Боже, як люди виживали в ті часи!». Читаю мемуари Курбасівських акторів у цьому списку, Мейєрхольдівських акторів. Мене цікавить умовна / неумовна паралель Мейєрхольда і Курбаса. І мене цікавить, як актори цих режисерів (а час трошки співпав, там невелика різниця) - як вони жили, думали. І мене вражає, що вони думали так серйозно, так масштабно! Вони думали не з високомірністю, а вони горіли. Це вражає. Адже коли ти зараз бачиш, що отримують в театрах зарплату близько 10 тисяч гривень - і при тому не завжди заслужено, а ставляться до цього холодно.
- Що плануєте прочитати?
- Із української думав перечитати «Чорного ворона». Читав його, коли він лише вийшов, та, очевидно, не сприйняв належним чином. Ще - автобіографічні нариси Марії Матіос «Вирвані сторінки з автобіографії».
З російської літератури планую переглянути «Російського Букера»: книгу «Цветочный крест». Автор - Колядіна - пише про далеку - далеку Росію, ще до Петра Першого. Дуже скандальна книжка: проти неї повстали церковники, Російська Православна церква. Цікаво зрозуміти чому.
- Що порадите?
- Раджу почитати деякі твори Олександра Баріко. Він досить цікавий, у нього є якийсь захоплюючий мінімалізм. Його «Шовк», скажімо, дуже сильний роман.
Ну і, звісно, Класику!
Додаткові матеріали
- Таня Малярчук: «Томисько «Ботакє» Тараса Прохаська гріє душу»
- Володимир Рутківський: Любіть творчість Олександра Гавроша
- Олена Марінічева: «З нон-фікшену я б порадила книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху»
- Стронґовський: Сподобався роман Артура Клінава «Шалом»
- Станіслав Вишенський: «Насамперед, раджу читати вірші»
- Катерина Хінкулова: Раджу твори Каті Мєтєліци — дуже смішно та іронічно
- Любов Якимчук: «Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути»
- Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
- Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
- Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
- Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
- Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
- Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
- Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
- Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
- Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
- Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
- Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
- Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
- Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
- Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
- Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
- Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
- Луценко радить читати книжки і відмовитись від шансону
- «Шевченківський календар» Олександра Деко
Коментарі
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus