Re: цензії
- 05.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, мов цвяхи, вийняті з долонь
- 05.11.2024|Ігор ПавлюкПароль до вирію
- 30.10.2024|Михайло ЖайворонВоскресіння у слові
- 30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови«Хотіла б я піснею стати...»
- 28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиняУ війни не дитяче обличчя
- 27.10.2024|Євгенія ЮрченкоДраматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
- 25.10.2024|Ігор ЧорнийПримари минулого
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Олег Вергеліс: Раджу почитати Олександра Баріко
На питання «Що читати?» відповідає театральний критик, публіцист Олег Вергеліс.
- Що читаєте наразі?
- Дітям:
Дитині читаю вірші Лесі Українки. Такі, наприклад, як «Місяць яснесенький» зворушують, лише позитивно допомагають у вихованні. Взагалі вважаю, що дітям треба читати поезію зранку, на ніч і вдень, бо проза життя їх і так наздожене. А поезія – вона лікує душі, вона примушує дітей уважніше ставитись до батьків, до рідних. Такі поетки, як Наталя Забілаі Марія Пригара, приміром, не давали дитячим душам грубішати раніше часу. Вони виховували дуже правильні речі: пошану до батька, любов до мами, до природи. Зараз це здається сентиментальним, наївним, але якщо це все «відмести» – тоді, мені здається, зникне ефект дитинства. Бо він саме в наївності, щирості, а не лише у комп’ютерних ганялках, у яких ти просто «тиснеш на газ». Скажу, що українські діти завжди відгукуються на справжнє. І можуть змінюватись епохи, Табачник може ще раз переписувати шкільні програми – це все не має значення. Все одно буде тяга до сентиментального, до наївного, до справжнього. До Франка.
З мого дитинства запам’яталися «Казки різних народів світу». І – завважу - яка недурна була ідеологія. Адже казки різних народів привчали дітей уважно ставитись до людей інших національностей. Це було на підсвідомому рівні, але ж було! Пригадую стоси тих книжок. А от сьогодні західно-літературні казки (напр. Гофман) того періоду, на жаль, зникли.
Для себе:
Не можу «домучити» третю книжку Стіга Ларсона про пригоди його героїні. Перші дві книжки були дуже сильними: «Дівчина з татуюванням дракона» і «Дівчина, що гралася з вогнем». А третій його том «Повітряний замок, що вибухнув» читаю з великою мукою, бо видно - як людина себе викручувала, вигадуючи продовження пригод.
Із серйозної літератури читаю театральні мемуари, пов’язані з постатями акторів 20-30-х років - час Ленінсько–Сталінський - час надзвичайно цікавий. Зараз ми плачемо: що «все у нас погано», а коли ти подивишся, почитаєш, то думаєш: «Боже, як люди виживали в ті часи!». Читаю мемуари Курбасівських акторів у цьому списку, Мейєрхольдівських акторів. Мене цікавить умовна / неумовна паралель Мейєрхольда і Курбаса. І мене цікавить, як актори цих режисерів (а час трошки співпав, там невелика різниця) - як вони жили, думали. І мене вражає, що вони думали так серйозно, так масштабно! Вони думали не з високомірністю, а вони горіли. Це вражає. Адже коли ти зараз бачиш, що отримують в театрах зарплату близько 10 тисяч гривень - і при тому не завжди заслужено, а ставляться до цього холодно.
- Що плануєте прочитати?
- Із української думав перечитати «Чорного ворона». Читав його, коли він лише вийшов, та, очевидно, не сприйняв належним чином. Ще - автобіографічні нариси Марії Матіос «Вирвані сторінки з автобіографії».
З російської літератури планую переглянути «Російського Букера»: книгу «Цветочный крест». Автор - Колядіна - пише про далеку - далеку Росію, ще до Петра Першого. Дуже скандальна книжка: проти неї повстали церковники, Російська Православна церква. Цікаво зрозуміти чому.
- Що порадите?
- Раджу почитати деякі твори Олександра Баріко. Він досить цікавий, у нього є якийсь захоплюючий мінімалізм. Його «Шовк», скажімо, дуже сильний роман.
Ну і, звісно, Класику!
Додаткові матеріали
- Таня Малярчук: «Томисько «Ботакє» Тараса Прохаська гріє душу»
- Володимир Рутківський: Любіть творчість Олександра Гавроша
- Олена Марінічева: «З нон-фікшену я б порадила книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху»
- Стронґовський: Сподобався роман Артура Клінава «Шалом»
- Станіслав Вишенський: «Насамперед, раджу читати вірші»
- Катерина Хінкулова: Раджу твори Каті Мєтєліци — дуже смішно та іронічно
- Любов Якимчук: «Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути»
- Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
- Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
- Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
- Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
- Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
- Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
- Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
- Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
- Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
- Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
- Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
- Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
- Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
- Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
- Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
- Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
- Луценко радить читати книжки і відмовитись від шансону
- «Шевченківський календар» Олександра Деко
Коментарі
Останні події
- 30.10.2024|14:38У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
- 30.10.2024|13:4410 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
- 28.10.2024|13:51Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
- 25.10.2024|09:29Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”