
Re: цензії
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
- 27.01.2025|Марія Назар, м.ТернопільКлючик до трансформації сердець
- 26.01.2025|Ігор ПавлюкМоя калинова сопілка...
- 23.01.2025|Ігор ЧорнийЖертва не винна
- 20.01.2025|Олександра СалійПароль: Маньо
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
Re:цензії
Юрій Роговий: «На вулицю йду: раптом знайду тривірша…»
Юрій Роговий. Смак паляниці: Тривірші-хоку. — Полтава: Дивосвіт, 2023. — 112 с.
Для того, щоб написана книжка не залишалася поза читацькою увагою і після виходу у світ віднайшла своє місце, потрібен щонайменше зв’язок автора із зацікавленою аудиторією, хоч і нечисленною. Чому нині так складаються обставини, що книжка, у якій майже чи то повністю вихолощені естетична та пізнавальна функції (гедоністична і світоглядна поготів), переважно впливає на значну кількість людей і беззмістовний сплав фантазії дивним чином змінює їхній світогляд, — питання відкрите, радше — риторичне. І чому ми живемо в епосі як літературного нагромадження, так і втрати читацьких смаків, — також.
Юрій Роговий — письменник, літературознавець. Пише вірші в жанрі хайку (хоку) — японської трирядкової ліричної поезії вака, яка відома ще з XIV століття і є неримованим віршем. Назва «хайку» дослівно означає «комічні рядки», пов’язана з тим, що творці цього жанру на ранньому етапі писали в гумористичній манері за певними правилами. Свого часу Мацуо Басьо виокремив три основні: Сабі — радість самотності та спокою;Сіфі — усвідомлення гармонії прекрасного; Наусомі — проникнення в сутність.
Починаючи з 2010 року, виходять збірки нетрадиційних для українського віршування тривіршів-хоку Юрія Рогового. У них поезії мають дату, тому очевидно, що надто довгих пауз між їхнім написанням немає. Автор як довершений естет думки, — є спостерігачем за дійсністю і, відчуваючи її проминальність, прагне зафіксувати кожну мить. Петро Сорока свого часу зауважив, що Юрій Роговий «має переконання: якщо думка вислизне, то це буде непоправна втрата», тому:
Життя на «завтра»
планувати не стану.
Прожити б «зараз».
71. Життя
Поезія в жанрі хоку є своєрідним пошуком ідеалу, осанною природі з багатоманітним відображенням її метаморфоз, насамперед — зміни однієї пори на іншу, явища — на явище, дня — на ніч, темені — на світло, що прочитується в метафоричному відбитку автором справжності. Проте Юрій Роговий органічно поєднує пейзажну лірику з особистісною, бо в збірці «Смак паляниці» вірші, відверто кажучи, закарбовують не тільки зміни в природі крізь споглядальність автором за нею, що схоже на ліричний щоденник чи то записник, а й розуміння власного місця в часопросторі, і це не все…
Наприклад, порівняймо:
Скошені трави
пахнуть вчорашнім смутком…
й майбутнім дощем.
11. Запахи
А ще:
…Вечір чи ранок?
Я — загублений в часі.
Віднайшов би хтось.
137. Загублений
Домінантами тривіршів-хоку Юрія Рогового є образність, афористичність, лаконічність, а також – влучність вислову, що суголосне з давнім латинським висловом мудреців: «Verbum aptum vis maxima est» («Влучне слово – велика сила»). Уміння відтворити думку, не виходячи за межі сімнадцяти складів, – не кожному під силу.
Однак автор не обмежується однією темою, тому що не стоїть осторонь суспільно-політичних проблем часу, і, відчуваючи глибину тієї травми, яку нині проживає людство, йде з ним «в ногу». Назва збірки «Смак паляниці» – символічна і стосується реалій сьогодення, а сама книжка, видана в 2023 році, – чи не синтеза переживань у дні небезпеки й тривог і чи не сув’язь віри в перемогу народу зі втомою – браком сил для подальшої боротьби:
Гасло «тривога» –
вже загорілося знов…
Знать, гаддя не спить…
55. Тривога
Варто зазначити, що збірка має авторське обрамлення, оскільки і починається, і закінчується тривіршами, де центральним образом є паляниця, що трапляється в книжці вісім разів. Про це на початку пише сам автор: «Назва виникла сама собою: для ворожої щелепи виявилося непосильним трудом вимовити таке просте і чарівне слово – паляниця».
Письменник тієї чи тієї доби є вихідцем з народу, серед якого зростав і формувався як потенційно творча особистість. По суті, він є голосом людства, передовсім тим, хто живе в неспокої, – не тому, що прагне вирізнитися з-поміж інших через суб´єктивне невдоволення всілякими бунтарськими способами, а тому, що болісно реагує на складні проблеми буття в часі. Це пов’язано з тим, що спокій, суголосний рівновазі, є антитезою руху, а творча особистість не може бути бездіяльною…
Коли знаєш ЯК,
а не можеш, ну ніяк…
То справжня мука…
145. Мука
Підтвердженням аргументу, наведеного вище, слугують рядки:
Довго не хочу:
просто бути ПРИСУТНІМ.
Що ж буде далі?
173. Довго
Юрій Роговий – невтомний віртуоз хоку, маловідомий серед читацького кола. Однак автор гідно працює на літературній ниві: встиг видати п’ятнадцять збірок тривіршів-хоку, упорядкувати літературну спадщину батька Феодосія Рогового, прагнучи популяризувати його творчість, вивести її із затінку другорядності. Поезії цього автора образно-метафоричні, концентровані, а в рядках згущені мазки барв природи, і помітна певна мінливість поглядів автора на світ, чим він показує його багатоликість.
Чи це кінець? Читаємо в автора:
Ніхто не знає,
коли був той Початок…
Те ж саме з кінцем.
113. Пророки
Коментарі
Останні події
- 18.02.2025|18:07Що читають 18-річні? Топ-50 книжок за програмою єКнига
- 11.02.2025|12:03«Барвіночку, прощаймося, прощаймось…»
- 10.02.2025|13:46«За межами слів»: презентація роману «Погляд Медузи» Любка Дереша
- 10.02.2025|13:43Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
- 10.02.2025|13:38Мар´яна Савка і Зіновій Карач у концертній програмі «Ніжно, майже пошепки»
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка
- 02.02.2025|19:16Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2025 року
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті