Re: цензії

21.02.2024|Ганна Кревська, письменниця, членкиня НСПУ та НСЖУ
«Стежками босоніж» до широких доріг
19.02.2024|Ігор Чорний
Жертва на вівтарі патріотизму
Тренос за Узбережжям
Присутність відсутнього
13.02.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Неймовірні містечкові пригоди про… призначення людини на Землі
Катарсис цього місця
06.02.2024|Віктор Вербич
Крізь безмір материнського болю: драма Марії Матіос
30.01.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до пізнання – у назві
30.01.2024|Олександр Забарний, доцент Ніжинського державного університету ім. Гоголя, кандидат педагогічних наук, член НСПУ
На перехрестях Слова і Часу: сторінками нової книги Людмили Тарнашинської
30.01.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук
Закарпаття - ключ до ЄС, Або про регіональний вимір мовної політики в умовах війни

Re:цензії

17.01.2023|16:00|Микола Васьків, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики та нових медіа Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Осягнути світ Чендея

Жаркова Р.Є. "Бачу її нині": жіночі образи у малій прозі Івана Чендея : монографія. – Ужгород : ТОВ "РІК-У", 2022. – 332 с.

Працю Роксолани Жаркової можна б назвати парадоксально – художньо-есеїстичною монографією. Аналітичність, аргументованість, логічна послідовність наукового дослідження в роботі збережені. Образність, метафоричність мовлення монографії не вступають із ними в суперечність, а навпаки, резонують із ними, дають контрапунктний ефект, допомагають на інтелектуально-емоційному рівні осягнути специфіку творчості Івана Чендея, все, чим жили автор і його персонажі. Зрозуміло, насамперед персонажі-жінки.

Р. Жаркова крок за кроком відтворює із текстів І. Чендея традиційний, формований століттями, а може, й тисячоліттями триб життя, де був чіткий розподіл праці, обов’язків і прав чоловіків та жінок, гендерних взаємин. Життя жінки в цьому світі було нелегким, ще важчим воно ставало, коли звичний розпорядок буття порушувався: самодурством, пияцтвом чоловіка (жінки, до речі, теж), переїздом до міста, руйнуванням старих звичаїв і обрядів тощо. Але воно було й закарбоване в текстах «патріархального» І. Чендея. Тому варто відзначити сміливість дослідниці, яка значну увагу в монографії зосереджує на зображенні тілесності й сексуальності героїнь Івана Чендея (сексуальність вона в дусі письменникової й верховинської цнотливості замінює евфемізмом «чуттєвість»), формулюючи цікаві й вагомі висновки.

Приваблює те, що Роксолана Жаркова не «підганяє» тексти під наперед окреслені теоретичні узагальнення; навпаки, вона відштовхується винятково від текстів, рясно їх цитуючи і лише після цього висновуючи певні тези, думки, положення. Вона глибоко проштудіювала не лише твори І. Чендея, а і його «Щоденник», дослідження його творчості, теоретичні праці, які також рясно й доречно, саме в потрібному місці й у потрібному обсязі цитує, майже беззаперечно аргументуючи свої міркування. Навіть часте вживання улюблених для Р. Жаркової «постмодерністських» дужок і скісних рисок (/) не перетворюється в інтелектуальну гру (хоча чому ж – і в гру теж перетворюється) заради демонстрації власної наукової ерудиції, а збагачує зміст монографії новими, різними сенсами, інколи антитетичними, але парадоксально сумісними (от хоч би з назв розділів монографії: «(не)видимі й (не)почуті», «вікна у світ (не без) жінок», «чи-(я) – Музика?») допомагає ледь не на нутряному рівні осягнути світ І. Чендея, пройнятися ним, а отже, й полюбити його.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

27.02.2024|14:06
«Книжка року’2023»: оголошені результати рейтингу
21.02.2024|13:57
Український ПЕН започатковує Читацький ПЕН-клуб
21.02.2024|13:02
11 березня у Львові відбудеться концертна програма «ТЕЛЬНЮК: Наш Шевченко»
14.02.2024|14:54
Сельма Лаґерльоф, «Морбакка» та література: книжкова розмова з Наталею Іваничук
12.02.2024|14:24
Пошуки сенсів, спогади та рефлексії матері воїна у книзі Олени Чернінької «Лемберґ: мамцю, ну не плач»
12.02.2024|13:33
Юлія Чернінька презентує у Києві свою нову книгу "Барні 613"
12.02.2024|13:29
У лютому 2024 року світ побачить нова книжка Андрія Любки "Війна з тильного боку"
12.02.2024|13:27
Міжнародна премія імені Івана Франка 2024: оголошено прийом наукових робіт
12.02.2024|13:25
Бестселер, від якого не відірватися: перші враження про книгу «Посібник з убивства для хорошої дівчинки»
07.02.2024|19:01
"Книжковий Арсенал" оголоcив дати й формат проведення 12-го фестивалю


Партнери