
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Зазирни по ту сторону самотності
Книжка Лесі Мудрак «Між жіночих звивин» — міжжанровий поезопрозовий експеримент, який дозволяє відкрити СЕБЕ по-новому.
Пройти 9 Дантових кіл і 12 обручів Андруховича, але все-таки вийти з них очищеною, щасливою людиною. У героїні знайдуть себе ті, що пройшли через розставання з близькою людиною. Лесю Мудрак із пів слова зрозуміє жінка, яка кохала «до торохкотіння порожнечі у середині її єства», «панічно боялася самотності, в яку по вуха вгрузала».
Часто чоловіки стверджують, що по-справжньому зрозуміти бажання жінки неможливо, а Леся Мудрак дала шанс зазирнути в сокровенне – душу. Поранену, самотню, покинуту… Далі вибір за вами. Хочете осягнути ті глибинні почуття, що змалювала мисткиня, — то чим швидше раджу придбати цю книжку. Схожого в українській літературі не було! Вона описала те, що кожна намагалася приховати в далеких закутках душі, бо ж зовні жінки сильні та незалежні! Ба ні, адже ми можемо відчувати себе непотрібною тінню. Часом нам «абсолютнопобарабану», а то кохаємо настільки сильно, що можемо до смерті заобіймати. Жінки здатні захлинатися одночасно від ненависті та незнищенного кохання, від бажання вбити чи вбитися, а потім знайти в собі сили йти далі, на зустріч щастю…
Художні засоби Лесі Мудрак настільки моторошні від завданої душевної травми, що дають змогу відчути страждання навіть через папір. Немов лавина з роздратованого вулкана, вивергалися почуття покинутої жінки, яка рухалася довгий час віссю безвиході. Але саме це ріднить героїню з читачами. Зізнайтеся собі: хіба ви не жили хоча б день «за виробленим сценарієм»? Жодних нових подій… Усе по-старому… Героїня усвідомлює, що досі приваблива, соковита, цікава, але це бачать тільки істинні поціновувачі — «колекціонери». А їх, на жаль, усе менше. Вона «кусала вуха подушки, збирала сльози у бретельки нічної сорочки, бо не відчувала тілесних зближень роками...», борсалася, «як рибина, що випала з пакета на сходах...». Жінку немов викинуло з виру життя після розлучення з близькою та коханою людиною. Вона рухалася за інерцією, а тепер відчуває себе загнаною в куток.
«Між жіночих звивин» — збірка, де ви не знайдете насичений непередбачуваними поворотами сюжет. Авторка прагнула акцентувати увагу на думках і почуттях жінок. Леся Мудрак настільки надає цьому значення, що виводить ідею у заголовок. Проте, кохання не єдина тема, яку порушує письменниця. Вона дуже тонко підмітила особливість літературних тусівок, яку намагаються замовчувати. Чому одних письменників підтримують, а інших — ні? Чи є обов’язки в авторів? Чому кожну творчу людину вважають егоцентричною та нарцистичною?
Леся Мудрак наголошує на тому, що світ повний ілюзорних образів. Досить прикидатися! Настав час віднайти себе справжню. Письменниця відводить простір для діалогу, говорить не тільки сама, а ще й хоче почути душевні болі іншої. У кожному розділі є місце, де читачі можуть написати власні думки та переживання, духовно очиститися, вивільнивши наболіле на папір.
У збірці є елементи постмодернізму та метамодернізму. Світ представлений неначе хаос, де людина — маленька вразлива піщинка. Тексти насичені посиланнями на інших авторів. Згадує Марію Матіос, Сімона де Бовуара, Шеймаса Гіні, Юрія Андруховича, Данте Аліг’єрі та інших. Леся Мудрак грається з мовою та формою, але головне — пише все від душі. Кожен рядок насичений роздумами на екзистенційні теми.
Мисткиня ділить збірку на частини, усе більше заглиблюючись у свої почуття. Не нагадує «Божественну комедію» Данте Аліг’єрі, де він описав дев’ять кіл, що відповідали за людські гріхи? Кожен заголовок глибоко метафоричний і символічний: «Борсається, як рибина, але любить, бо занадто глибоко зайшло світло», «Вертайся у власну тінь — в її паперову суть. У обриси довгих кінцівок», «По воді розходяться кола так — як по мені розходяться почуття», «Відшукали мене між хрестів — не відхрестишся», «Тікає велетенський годинник», «Спілкуюся із браслетом: благаю, щоб він не повісився на зап’ясті», «Аорта твоєї долоні не замінить мені серця».
Епатаж, гра з читачами, форма, яка сама за себе говорить, глибоко психологічні міркування про наболіле, експерименти зі словами… Говорити та говорити, чим ця збірка вирізняється з-поміж інших. Тільки-но уявіть, що поезопрозові фрагменти – це пости з Фейсбуку! Мало? Мисткиня настільки по-новому подає слова в поезії, що відкривають приховані смисли лексики української мови. Ще? Якщо ви думаєте, що життя не існує після розлучення з людиною, яку кохали до кінчиків пальців, то однозначно раджу прочитати цю книжку. Дозвольте собі пройти все знову, але глянути на це з нового боку. Дайте своєму життю другий шанс, як це зробила Леся Мудрак.
Додаткові матеріали
- "Коли наважилася писати відверті еротичні тексти, почався тиск і несприйняття", - Леся Мудрак
- «Я – еротична гурманка!»
- Олеся Мудрак-Ковалівна: «Думаю, що нині українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою»
Коментарі
Останні події
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині