Re: цензії
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
- 09.03.2024|Ігор ЗіньчукСвідомий вибір бути українцем
- 07.03.2024|Богдан Дячишин, ЛьвівСтудії слова єднання
- 07.03.2024|Василь ДобрянськийГроші пахнуть пригодами
- 06.03.2024|Валентина Семеняк, письменницяМайбутнє за вогнярами і мальвенятами
- 03.03.2024|Ігор ЗіньчукМоя правда
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Щоденник із минулого
Анастасія Левкова. Старшокласниця. Першокурсниця. Л.: Видавництво Старого Лева. 2017, - 336 с.
«Старшокласниця. Першокурсниця» робить нашу націю на покоління старшою. Бо це не просто щоденниковий жанр, а щоденник із минулого: такий собі історичний роман, який не настільки віддалений у часі (бо що таке півтора десятиліття!), наскільки віддалений у способі світосприйняття. Так, ми ще не настільки старі і мудрі – ті, хто купував свій перший мобільний на свій перший підробіток, виготовляв для нього власноруч чохольчики і зберігав смс-ки настільки ж трепетно, наскільки раніше зберігав листи, – але розуміємо, що «Старшокласниця. Першокурсниця» - той маркер, що вказує нам самим на наше місце в історичному процесі і стомлено натякає: сьогоднішні старшокласниці-першокурсниці не лише не в курсі, що можна жити без мобільного й Інтернету (уже не кажучи про мобільний Інтернет ), але й не розуміють, як можна бути популярною без акаунту в Instagram.
Для мене цей роман – передовсім розповідь про світоглядні зміни. Причому не лише зміни, які вирують у серці й мозку героїні, але зміни у суспільстві, яке так само, як і Ліля, живе, формується, мріє, сподівається і рухається туди, саме не знає куди.
Щодо суспільного світогляду, то в тексті (на щастя!!!) нема ніяких деталізованих описів суспільнотворчих процесів, натомість є безліч дрібних деталей (шкільні лінійки щодо голодомору, коричневе платтячко – білий фартушок як дівчачий must have свята останнього дзвоника, плей-листи містячкових дискотек, вступне хабарництво, мова спілкування з друзями тощо), з яких ниточка за ниточкою виплітається досить непривабливе, але реалістичне панно нашого непростого соціуму.
Щодо Лілиного світогляду – то тут усе так само непросто. Чим старшою вона стає, тим глибшими її думки, змістовнішими – речення в щоденнику, вагомішими події, яким вона приділяє увагу. Не всім щастить розумнішати з роками, і не всі вчаться вчитися у життя. Ліля – вчиться, і цього не приховує. Вона, в принципі, сама від себе нічого не приховує. І певно, ця наївна правдивість – найбільше, що мене вразило в тексті.
А ще текст – пронизаний іронією. Світлою, щирою, оптимістичною самоіронією. Яка змушує Лілю мити коси пекельною сумішшю цибулі ще із чимось, заїдати тугу салом з чорним хлібом і зеленим огірком і хвалити саму себе за сміливість, що наважилася скористатися страшним Інтернетом у комп’ютерному класі.
Ну, і про любов. Якщо ви у дев’ятому класі не закохалися раз і назавжди у Бестужева (або ваш варіант!), з яким ви десь там один раз потанцювали і навіть не встигли поцілуватися, вам ніколи не зрозуміти, як можна на першому курсі впасти у непозбувну бентегу через те, що він зустрічається з вашою подругою. Але якщо у вашому житті був такий Бестужев, то ви прочитаєте поміж рядків значно більше, ніж написала Анастасія Левкова. Можливо, ви навіть переживете ще раз своє минуле, щоб його нарешті відпустити.
Зрештою, навіть якщо у вашому житті не було ніколи шкільної нерозділеної любові навіки, олімпіад, безхабарного вступу, студентських гуртожитків, але ви так само робили перші самостійні кроки у цьому житті на перетині тисячоліть, читаючи роман, ви все одно відчуватиме, як змінився не лише світ, але як змінилися саме ви.
Ну, а ті, у кого усе зараз усе лише починається, можливо прочитають тут просто про те, як любили, зраджували, вірили, мріяли, вступали, вчилися і переймалися розміром грудей та довжиною кіс дівчатка усіх часів незалежно від місця проживання. І незалежно від того, в яку епоху вони жили, живуть чи житимуть
Коментарі
Останні події
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві
- 27.02.2024|14:06«Книжка року’2023»: оголошені результати рейтингу
- 21.02.2024|13:57Український ПЕН започатковує Читацький ПЕН-клуб
- 21.02.2024|13:0211 березня у Львові відбудеться концертна програма «ТЕЛЬНЮК: Наш Шевченко»