
Re: цензії
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
На розстанях грізного часу
Іван Корсак. На розстанях долі. К.: Видавництво «Ярославів Вал», - 2017.
Його плоть розривали зубами на частинки, об душу точили гострі кігті. Ставили на коліна, топили в болоті неосвіченості і спалювали, мов суху деревину. Доводилося шукати союзників серед ворогів і кричати від болю, спричиненого другом. В українського народу не було багато опцій, але всі вони зводилися до однієї мети – збереження національної незалежності і самосвідомості.
В романі Івана Корсака «На розстанях долі», який недавно вийшов у Києві, зображено людей, які залишили помітні сліди на фрагментах історії української держави. Ці постаті спробували на смак усі «солодощі» радянської системи, нацистської окупації, польсько-українських сутичок. Наявність великої кількості сюжетних ліній допомагає краще усвідомити особливості епохи, поринути у внутрішній світ різних представників національної інтелігенції, які відіграли роль своєрідних поводирів, наставників, світляків у темряві війни.
Тараса Бульба-Боровець, Павло Шандрук, Федір Богатирчук, Борис Балінський – імена відомі, забуті або незнані. Я прожила сторінки роману разом з ними: слухала слова присяги отамана Тараса Бульби перед вояками Української повстанської армії, рятувалася і помирала від поранень на фронтах, проходила крізь допити і муки концентраційних таборів.
Під час Другої світової війни український народ опинився на межі протистоянь двох великих тоталітарних систем. Це роздоріжжя не залишало права на вибір – стояти у центрі поля бою і залишатися нейтральним гравцем неможливо. «Ти зараз на розстанях, – думав Шандрук, – складніших, ніж у казці, й маєш прийняти рішення. Відмовишся – німець тебе згноїть, хоч то ще не найстрашніше… А погодишся – ім’я твоє прокленуть навічно совіти, зватимуть зрадником тої держави, громадянином якої ніколи не був і воював затято проти неї на своїй споконвічній землі, спаплюженій пришельцем диким зі сходу, зватимуть тебе запроданцем; і не тільки клястимуть за співпрацю з нацистами, навіть по смерті каміння летітиме тобі вслід, і на могилу
твою плюватимуть…».
Історичні події у романі захоплюють особливою чіткістю та збереженням духу епохи. Від деяких фактів і подій – мурашки по шкірі: «То було незнане й нечуване досі видиво, як живі факели з неймовірно болісним, передсмертним криком металися по дорозі й пробували рятуватися на узбіччях, качаючись в куряві або розбігаючись вусібіч, марно шукаючи воду для порятунку… Міську в’язницю теж було спалено, і так само з живими людьми всередині…».
Серед різноманіття сюжетних ліній і долей знаходить своє місце і кохання. Віра та Григорій – це окремі люди, серед тисячі інших людей, які, проходячи крізь фізичні і душевні тортури, насичують свій світ величним почуттям. Це підтверджує силу, незламність і життєлюбство українців.
Кожен герой несе в собі частинку нашої держави, навіть маленька Надійка, що народилася і покинула світ як символ високого почуття. Кожна особиста історія – це історія всього народу, саме тому Тарас Боровець вирішив написати книгу «Армія без держави».
Після війни багато борців за волю України змушені були емігрувати, щодня обливати своє серце кров’ю через тугу за рідною землею. Але ми зараз маємо незліченну кількість можливостей для того, щоб зберігати історичну пам’ять, шанувати минувшину, прославляти національних героїв, зокрема, тих, чия доля описана на сторінках роману Івана Корсака.
Коментарі
Останні події
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»
- 25.09.2025|14:50Оприлюднено довгі списки Книги року ВВС-2025
- 24.09.2025|13:42Якою буде українська програма на 77-у Франкфуртському книжковому ярмарку
- 24.09.2025|13:40Фестиваль «Книжкова країна»: що приготувало видавництво «Ранок» для дітей і батьків
- 24.09.2025|13:35У листопаді у Львові вдруге відбудеться міжнародний фестиваль «Земля Поетів»