Наприкінці 2016 року у Видавничо-поліграфічному комплексі Університету «Україна» в рамках серії «Випускники Університету «Україна» побачила світ збірка творів «Люблю життя!». До книги увійшли найліпші зразки поетичної та прозової творчості випускників Університету «Україна». Колишніх студентів об’єднує не лише спільна «Альма-матер», а й щира любов до творчості та літератури: дехто з них присвятив своє життя красному письменству, а для декого поезія і проза стали розрадою, острівцем світла серед життєвих негараздів. Кожен з авторів збірки вартий стати героєм власної книги Життя. Серед них є люди різних професій – і юристи, і журналісти, і вчителі. Певна частина авторів мають інвалідність. Проте ні порушення зору, ні потреба в інвалідній колясці не стають на заваді творчості та активній життєвій позиції.

« …Ці діти демонструють потужну жагу до життя, до творчості, до пошуку і постійного розвитку. <…> Саме їхня активна життєва позиція є тим камертоном, за яким варто вибудовувати життя кожної людини, особливо тепер, коли наша Україна потребує творчої, завзятої і патріотично налаштованої молоді », – зазначає автор передмови, президент Університету «Україна» Петро Таланчук.

Здобутки випускників Університету «Україна», чиї твори увійшли до збірки, дійсно вражають. Так, Оксана Радушинська та Геннадій Горовий є членами Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Оксана Радушинська відома також активною життєвою позицією – ось уже три роки вона, як волонтер, допомагає українським воякам, за що також відзначена кількома преміями.

До роботи над збіркою долучилися випускники, викладачі та працівники Університету «Україна». Укладачами виступили директор Імідж-центру Університету «Україна», кандидат педагогічних наук, доцент Ніна Головченко та випускниця Університету «Україна», журналіст-фрілансер Імідж-центру, член Національної спілки журналістів України Світлана Патра. До літературного редагування збірки долучився Василь Губарець – член Національної спілки журналістів України, викладач Університету «Україна» з багатолітнім стажем, чудовий наставник, котрий свого часу доклав чимало зусиль до професійного зростання більшості авторів збірки, зокрема – Світлани Патри, Геннадія Горового, Альони Загребельної. Технічне редагування здійснила доцент Марина Цілина.

Над обкладинкою збірки працював випускник кафедри дизайну Університету «Україна» Євген Рубанік. У її дизайні перегукуються кілька творів випускників Університету «Україна». Так, на білому тлі обкладинки зображено зграйку легких зелених метеликів. Такий відгук у серці дизайнера залишила повість «Метелик у крижаних панцирах» Оксани Радушинської. Назву книзі дав однойменний поетичний твір Світлани Патри «Люблю життя». Шрифтове оформлення обкладинки теж досить оригінальне – назва збірки складається з маленького сердечка, що символізує слово «Люблю» і, власне, зі слова «життя», що видрукуване впевнено-яскравими літерами. Яскравою є не лише обкладинка книги, добірка творів кожного з авторів також ілюстрована їх кольоровими фотографіями.

Родзинкою збірки є інтерв’ю з авторами, котрі свого часу публікувалися у ЗМІ та допомагають читачам книги ближче познайомитися з ними. Підготували журналістські матеріали Світлана Патра та Олена Мачульська.

Про що йдеться у творах поетів і прозаїків, представлених у збірці «Люблю життя!»?..

 Альона Загребельна у своїх віршах ділиться своїми почуттями, своїми думками. Її інтимна лірика стала окрасою збірки. Ось лише кілька рядків, котрі яскраво ілюструють поезію Альони.

…Зупини оцю мить, хай ще трішки світанок пограє,

Нехай радістю сонце мене вириває зі сну.

І нехай над моїм світанковим пробудженим раєм

Соловей заспіває неспрощену пісню свою…

Зовсім інший настрій панує у віршах Світлани Проніної. Її маленькі поетичні історії є дуже близькими маленьким читачам, адже герої Світлани – такі ж маленькі хлопчики й дівчатка – інколи чемні, інколи неслухняні, але завжди яскраві та непосидючі.

* * *

Баба свариться на Гриця,

Хлопця-розбишаку:

– Я навчу тебе, негідник,

Як дражнить собаку!

Будеш довго пам’ятати

Ти мої слова,

І дарма, що в тебе мудра

Дуже голова!

Каже Гриць: – Поради ваші

Слухать не бажаю.

А як песика дражнити

Я й сам добре знаю.

Для дітей пише і Геннадій Горовий. У збірці представлено уривки з його повісті «Дзел-ле-енннь-світ», котра була відзначена Міжнародною україно-німецькою премією ім. Олеся Гончара (2012 р.)

Світлана Патра і Оксана Радушинська своїми творами випромінюють оптимізм. І хоч життя часом жорстке і безжальне, проте і Оксана, і Світлана дивляться в майбутнє з упевненістю.

…Люблю життя у щастя дні погожі,

І в дні зневіри, суму чи жалю,

І навіть, коли жити вже не можу,

Я все одно життя своє люблю…

(Світлана Патра)

…Коли ти людина… Вже злущилась глина з душі,

(Вогонь – лиш у венах, а плоть – все із того ж замісу),

І ти будеш чимсь по ціні у три мідних гроші,

А, може, безцінним, а, може, знеціненим, звісно…

(Оксана Радушинська)

Анна Крюкова у своїх поезіях відкриває красу природи, яку ми за повсякденною метушнею часом майже не помічаємо.

Оригінальним є погляд Олександра Чорного на чоловіків та їхнє місце у цьому світі:

* * *

Так мало гідних зватись Чоловіком,

Довкіл – лише сучасна демонстрація.

Але джентльменство не приходить з віком,

Це – чоловічих пристрастей люстрація.

У цих коротких рядках – і вміле оперування професійними та модними термінами (« люстрація »), і об’єктивна оцінка «сильної статі», що, безперечно, не залишить байдужим прекрасну половину людства.

Лілія Завойська у кожен рядок вкладає біль. Біль за Україну, таку, здавалося б, слабку через зовнішню агресію та внутрішні чвари, але все ж таку сильну. Сильну і незнищенну, адже так багато її дітей є щирими патріотами...

…Я йшла Майданом. Серце завмирало:

Звучав святий і незнищенний Гімн.

Я йшла Майданом, а довкіл лунала

Мелодія чи мого серця дзвін…

Уважний читач помітить, що книга містить твори, абсолютно різні у деяких аспектах. І де в кому може прокинутися прискіпливий критик. Та чи не доречно згадати слова Івана Франка про дебютну збірку Лесі Українки? « Гострий критик, що признає тільки викінченим і вповні характерним творам право існування, мусив би протестувати проти поміщування тих паперових квіток у букеті; історик літератури вдячний за се авторці, бо вони позволяють йому бачити той скромний початок, з якого вийшла вона ».

Тож, варто подякувати тим, хто долучився до роботи над книгою. Адже збірка через кілька десятиліть, зможе де в чому стати наочною ілюстрацією літературного життя України. Бо «Люблю життя!» – це не просто збірка творів, а прецікавий та напрочуд корисний історичний документ, котрий розкаже, чим жили поети на зорі незалежності України, якими рядками їхні душі зустріли революційний 2013 чи буремний 2014 роки. «Люблю життя!» – це не просто ще одна сторінка у бібліографії авторів збірки. Це – сторінка історії України та її красного письменства.

Книгу «Люблю життя!» можна сміливо рекомендувати кожному, хто любить поезію і прозу, хто хоче познайомитися з новими іменами, знайти натхнення на подальшу творчість, або ж просто – відпочити кілька вечорів із гарною книжкою в руках.

Під час презентації книги в Університеті «Україна», котра відбулася 21 грудня 2016 року, свою думку про книгу висловив гість заходу, керівник літературної студії «Горлиця», письменник, видавець і громадський діяч Сергій Пантюк:

− Книга має вдалу форму, зараз це є тренд – добірка творів кількох авторів під спільною темою/назвою. Випускається багато видань, де  поєднується жива розмова з письменником, його нестандартні думки, а далі – його творчість. Ви дуже класно попали в цю хвилю, і я вважаю, що ця книга повинна засвітитися поза межами університету, тому що такі речі сприймаються. І я вас вітаю з цим досвідом!