Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Війна на Донбасі та її винуватці
Василь Шкляр. Чорnе соnце. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. – 304 с.
Здавалося б, твори, які увійшли до нової книжки Василя Шкляра, зовсім несумісні хронологічно й тематично. Іловайськ, Дебальцеве, звільнений від московського окупанта Маріуполь у повісті «Чорне сонце» і «мирне» існування українців за радянських часів в оповіданнях…
Проте, якщо подивитися уважніше, зв’язок між ними існує, хоча й дещо завуальований. Оповідання раннього В. Шкляра (період 70-80-х років) – це короткі соціально-побутові замальовки. Тут є певний комізм, ґрунтовне знання людських характерів, інтрига, яка тримає читача у своєму полоні до останньої сторінки, гострий соціальний підтекст. Останній покликаний розвінчати певні моральні хиби, які радянське суспільство приймає за норму або узагалі за чесноту. Знання психології пересічного громадянина для В. Шкляра виступає хорошим знаряддям для цього.
Найпоширенішою бідою тогочасного суспільства є корисливість, марнославство, кар’єризм, хабарництво, матеріалістичне сприйняття дійсності, нездатність піднятися над буденністю. Ці риси притаманні персонажам, яких автор у своїх оповіданнях подає не у вельми привабливому світлі, хоча на тлі тогочасного суспільства вони вважаються процвітаючими. Негативне ставлення до цих вад передається читачеві. Самих їхніх носіїв залишається хіба що пожаліти.
І ось палає земля і свистять кулі на Донбасі ХХІ століття в центральному творі книжки «Чорне сонце»… Це вже наслідки духовного розкладу суспільства останніх десятиліть радянської влади. Малий Петро Джус із оповідання «Крук – птаха нетутешня», який понад усе любить гроші і за будь-яку ціну прагне наповнити монетами свого котика-копилку, тепер виріс і за ті ж гроші на боці сепаратистів нищить наших хлопців. Сума тільки дещо більша за п’ятдесят копійок.
Таких покручів тисячі. А звідки взялися «панове генерали» на командних постах української армії з «Чорного сонця», до яких автор скеровує свої риторичні питання під час опису найбільших прорахунків у війні на Донбасі, як не з тих же років відлиги, застою та перебудови?
І всі ці злочини кояться під німу байдужу згоду Семена Ковби, який в оповіданні «Танець під чортову дудку» запобігає ласки у свавільного викладача-самодура.
На щастя, у повісті «Чорне сонце» В. Шкляр на противагу байдужим і корисливим соціальним елементам вводить велику кількість прикладів героїзму і самопожертви. Це – бійці полку «Азов», хлопці різних віку, професій, соціального стану, долі, але об’єднані любов’ю до Батьківщини і свого ближнього та вірністю ідеалам. Письменник розуміє потребу виховання українського суспільства на позитивних прикладах героїв, своїх, рідних, а не голлівудських чи радянських. Героїв духу, а не героїв фізичної сили і бойових мистецтв.
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
