Народження дитини — чи не найважливіша подія в житті жінки та чоловіка. Але з´ява на світ малюка — це не тільки радість, а ще й велика відповідальність і своєрідне випробування, випробування на батьківство. Люблячі батьки мають познайомити дитину з великим і прекрасним світом, навчити її жити в ньому. 

Ранній дитячий вік є сенситивним (сприятливим) для розвитку мовлення. До трьох років дитина оволодіває мовленнєвим диханням, засвоює всі чи майже всі звуки рідної мови, її словниковий запас становить понад тисячу слів, вона використовує поширені речення (5-6 слів), оволодіває експресивно-мімічними діями (погляд, посмішка тощо). Якщо дитя з певних причин не має умов для нормального розвитку мовлення, то пізніше надолужити згаяне дуже важко. До 2-3 років дитина повинна активно спілкуватися з дорослими та з ровесниками, а щоб допомогти їй у цьому, психологи радять читати з малечею книжки, починаючи з 6-місячного віку. 

Серед усього різноманіття книжкової продукції для наймолодших з’явилася й нова книжечка Юрія Бедрика “Снюсь-нюсь-нюсь”. 

Незвичайно оформлена юною художницею Аліною Віліщук, книжка одразу приверне увагу маляти. Майстриня виконала ілюстрації шляхом нанесення відбитків на тканину і обрамлення малюнку вишивкою гладдю. На відміну від акварельних, ці ілюстрації виглядають м´якими, теплими, до них хочеться торкнутися. Ритмічні віршики Юрія Бедрика та живі ілюстрації Аліни Віліщук гармонійно доповнюють одне одного. Кожен вірш автора знайомить дитину з однією чи кількома тваринками, а малюнки дають змогу закріпити образ у голові. Наприклад, у віршику “У зайця” письменник розповідає нам про тваринку, про те, як вона живе й харчується:

«…Була там капуста кольрабі й броколі,

І навіть цвітної капусти доволі,

Капуста пекінська, савойська й, до слова,

Червоноголова та білоголова…»

Водночас художниця показує дитині, як цей зайчик виглядає. Згодом малеча вже сама тицяє пальчиком, показуючи зайця.

Коротенькі й веселі віршики часто нагадують скоромовки. А деякі з них саме ними і є та названі відповідно. Наприклад, оця:

“Пацюкуйте, пацюки,

поки пацюкується.

Бурундукуйте, бурундуки,

поки бурундукується.

А ми собі, опосуми,

поопосумуємо —

Повисимо на хвостиках

нишком

посумуємо...”

Як відомо, скоромовки допомагають розвивати орфоепію, техніку читання. Їх використовують у своїй роботі логопеди, щоб допомогти дітям виправити дефекти мови. А щоб дефекти не формувалися, можна заздалегідь “виговорити” малюка.

Однак є в арсеналі Юрія Бедрика не тільки скоромовки та веселі безтурботні віршики, а й певною мірою філософські (з урахуванням віку дитини, звісно). Як-от останній, “Черепашачий садочок”. Тваринки поводяться, як люди: встають вранці, їдять кашку, вдягають шкарпетки й чобіточки та йдуть у садочок. Автор нагадує малюкові, як швидко він росте, “перестрибує” через молодшу, середню та старшу дитсадкові групи і не встигне оком змигнути, як уже час до школи.

Отже, книзі Юрія Бедрика можна сміливо поставити плюсики за:

ñ  неймовірні малюнки, що перетворили її на найперший у житті малюка “вишиваний” провідник;

ñ  доступність (у 6-12 місяців мама читає дитині книгу і показує малюнки; від 1 до 2 років дитина сама показує тваринок на картинках; від 2 до 5 років дитина читає сама);

ñ  дотепність, ритмічність, різноманітність віршів (охоплено якомога більше тварин, розказано безліч міні-історій);

ñ  допомогу дитині в освоєнні рідної мови, покращенні вимови.

А найголовніше, що з цією книжечкою малеча навчиться любити цей світ, кожне звірятко: і мишку, й котика, і хом’ячка, і слоника, і крокодила, і зебру, й носорога. Адже це цілий зоопарк у 48 сторінках! Це книжечка, яку дитя приноситиме мамі на коліна й проситиме почитати ще, знову і знову, із задоволенням гортатиме сторінки й пеститиме маленькими пальчиками мальовано-вишитих звірят.