Re: цензії
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Re:цензії
«Червоні карети» гріховності
Сона Ван. Вибране/ Перекл. З вірмен. Анушаван Месроп ’ян. – Львів: Срібне слово, 2009. – 64с.
Лірика Сони Ван безумовно належить до сучасної експериментальної поезії, пройнятої віяннями постмодерністських тенденцій. Відсутність розділових знаків та свідоме членування строфи на окремі, яскраво увиразнені в рядках, слова, спонукає до мозаїчного сприйняття тексту. Поезія наскрізь пройнята релігійною тематикою і провідним мотивом збірки стає гріх, точніше його відсутність, бо «ото щойно/ усі мої гріхи/ відпустив/ знайомий священик». Авторка безпосередньо в тексті застосовує цитату з Біблії: «спочатку було слово/ і слово було в Бога». Все це створює своєрідний духовний колорит і культивує почуття справжності та невимушеності поезії.
Поезії цієї збірки – філософсько-медитативного характеру і спрямована на пошук екзистенції: «я/ губами/ торкнулась землі/ та/ кликала тебе». Пафосно та водночас невимушено звучать оксюморонні рядки квінтесенції життя: «спорожнів/ мій грішний дім/ наче рай», бо «минають мої кохання/ …червоними каретами». Сучасністю відлунюють свіжі, незамулені часом порівняння молодої поетеси: «тіло…наче кришталева амфора», «язик…наче колібрі». ЇЇ порівняння досягають образно-символічного звучання в окремих рядках: «Бога/ ношу під сорочкою/ наче теплий хліб». Концептуальна архітектоніка поезій становить явище текстуального коду, шифри якого знаходимо поміж рядками: мати «продовжувала/ вішати з тіста/ білявих ангелят/ з кінчиків своїх пальців», проте зізнається, що боїться «святих/ помилок/ ангелів».
Ці автобіографічні тексти з книжки поетеси «Я не маю імені» мають сповідальний характер і претендують на входження в літературу з якісно новим жанровим різновидом. Ми пропонуємо класифікувати його як щоденник у віршах, або ж ліричний щоденник: «успадкувала дідову/ ранішню віру/ батькову віру вечірню/ тітчину усмішку/ і мамині руки». Щоденник овість засвідчують і відомості про сім’ю: «мій фізик батько/ також вірив у/ чудеса/ мати моя/ була чудом». Часті внутрішні монологи, що перегукувалися з уявними діалогами з Богом підкреслюють цю ознаку поезії: «голки/ білого снігу/ падають на мою долоню…/ сьогодні Ти народився». Зізнається, що любить мелодію, «що народжується/ з ритмічним/ повтором моїх помилок» і «ритмічним повтором/ мої ніжних гріхів». Такий прийом поетичного кільця обрамлює внутрішній світ і переживання передані віршем.
Особливістю збірки також є те, що автор і ліричний герой накладаються один на одного і навіть уявно не можуть існувати окремо, що й вирізняє поезії Сони Ван з-поміж інших поетичних текстів.
Коментарі
Останні події
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
