
Re: цензії
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Re:цензії
«Червоні карети» гріховності
Сона Ван. Вибране/ Перекл. З вірмен. Анушаван Месроп ’ян. – Львів: Срібне слово, 2009. – 64с.
Лірика Сони Ван безумовно належить до сучасної експериментальної поезії, пройнятої віяннями постмодерністських тенденцій. Відсутність розділових знаків та свідоме членування строфи на окремі, яскраво увиразнені в рядках, слова, спонукає до мозаїчного сприйняття тексту. Поезія наскрізь пройнята релігійною тематикою і провідним мотивом збірки стає гріх, точніше його відсутність, бо «ото щойно/ усі мої гріхи/ відпустив/ знайомий священик». Авторка безпосередньо в тексті застосовує цитату з Біблії: «спочатку було слово/ і слово було в Бога». Все це створює своєрідний духовний колорит і культивує почуття справжності та невимушеності поезії.
Поезії цієї збірки – філософсько-медитативного характеру і спрямована на пошук екзистенції: «я/ губами/ торкнулась землі/ та/ кликала тебе». Пафосно та водночас невимушено звучать оксюморонні рядки квінтесенції життя: «спорожнів/ мій грішний дім/ наче рай», бо «минають мої кохання/ …червоними каретами». Сучасністю відлунюють свіжі, незамулені часом порівняння молодої поетеси: «тіло…наче кришталева амфора», «язик…наче колібрі». ЇЇ порівняння досягають образно-символічного звучання в окремих рядках: «Бога/ ношу під сорочкою/ наче теплий хліб». Концептуальна архітектоніка поезій становить явище текстуального коду, шифри якого знаходимо поміж рядками: мати «продовжувала/ вішати з тіста/ білявих ангелят/ з кінчиків своїх пальців», проте зізнається, що боїться «святих/ помилок/ ангелів».
Ці автобіографічні тексти з книжки поетеси «Я не маю імені» мають сповідальний характер і претендують на входження в літературу з якісно новим жанровим різновидом. Ми пропонуємо класифікувати його як щоденник у віршах, або ж ліричний щоденник: «успадкувала дідову/ ранішню віру/ батькову віру вечірню/ тітчину усмішку/ і мамині руки». Щоденник овість засвідчують і відомості про сім’ю: «мій фізик батько/ також вірив у/ чудеса/ мати моя/ була чудом». Часті внутрішні монологи, що перегукувалися з уявними діалогами з Богом підкреслюють цю ознаку поезії: «голки/ білого снігу/ падають на мою долоню…/ сьогодні Ти народився». Зізнається, що любить мелодію, «що народжується/ з ритмічним/ повтором моїх помилок» і «ритмічним повтором/ мої ніжних гріхів». Такий прийом поетичного кільця обрамлює внутрішній світ і переживання передані віршем.
Особливістю збірки також є те, що автор і ліричний герой накладаються один на одного і навіть уявно не можуть існувати окремо, що й вирізняє поезії Сони Ван з-поміж інших поетичних текстів.
Коментарі
Останні події
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка
- 17.10.2025|14:19Подвійний культурний десант: Meridian Czernowitz везе зірок літератури в Одесу та Миколаїв
- 17.10.2025|13:53Книжковий фестиваль “Книга-Фест 2025” в Ужгороді: книжкові новинки та незвичні інтерактиви від Нацгвардії
- 17.10.2025|11:34"Книжки, черепахи й відьми": Володимир Аренєв прочитає лекцію про Террі Пратчетта у Києві
- 17.10.2025|10:37Їжа, фейки і дипломатія: Дмитро Кулеба презентує книги в Луцьку
- 17.10.2025|10:28Четверо українських письменників – серед номінантів на престижну Премію Астрід Ліндґрен 2026 року
- 17.10.2025|09:14У США помер письменник, співзасновник Нью-Йоркської групи Юрій Тарнавський