Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Re:цензії
Займенниковий театр Вікторії Черняхівської
Вікторія Черняхівська. Я, ти, він, вона: Поезії. – Видавництво Романенка «Маузер», 2008 – 96с.
Так виглядає бібліографія у названій збірці поезій, але якщо пошукати, то можна таки знайти, де видана книга і ще багато цікавого. Коли змістова і матеріальна сутність книги різняться, вона перестає бути єдиним цілим та її хочеться розглядати як дві сутності. Саме таке дуалістичне враження справляє книжкове видання поезій Вікторії Черняхівської «Я, ти, він, вона» у виконанні видавництва «Маузер». Тому про дві книги під однією обгорткою.
Книга перша. Вистава. Поезії у збірці поділяються на займенникові розділи, прикрашені малюнками авторки. Критерій поділу – кількість вживання займенників. Це з’ясовується в анотації: «Поділ на розділи-займенники умовний: просто у деяких віршах частіше трапляється Він, у деяких блукає Вона, іноді говориш Ти, часом мовчу Я. Розділові знаки наявні там, де є потреба, і відсутні, якщо все зрозуміло й без них». Анотація звучить дещо по-формалістські, але якихось експериментів над формою в поезіях немає, за винятком хіба одного силабо-тонічного вірша, записаного як проза у вигляді суцільного тексту (явище не дуже поширене, зокрема, в російській поезії такий запис практикує поетка Аліна Кудряшова).
На презентації книжки на Форумі книговидавців у Львові Черняхівська заявила: «Немає ніякого ліричного героя, є я», - а своєму ліричному героєві порадила писати вірші самому. Своїми текстами поетка ніби намагається склеїти авторське та ліричне «я», яке розбив на дві сутності Артюр Рембо, після якого почали ставитися обережно до ототожнення автора з текстом. Проте в віршах окрім Черняхівської з’являються інші персонажі, які здебільшого мовчать. Хто вони такі? Яка їхня функція? Усе стає зрозумілим, якщо відкрити «Я, ти, він, вона», театр особових займенників однини. Тільки десь поділося безстатеве «воно»» і звідкись прийшли «вони». І в цій п’єсі часто грає музика:
всі роблять зарядку вранці, а я вночі.
я третю ніч поспіль вмикаю Пропалу Грамоту,
і все, що можливо, в мені й поза мною – відчинено,
і хтозна, чи це запізно, а чи зарано.
Хтозна, можливо, пишучи про «Пропалу Грамоту» Вікторія мала на увазі давню кінострічку, а не однойменний музичний гурт, хоч, на мою думку, зарядка під музику таки логічніша, тому маю право чути тут її звуки.
Уся ця вистава – у хорошому сенсі наївна, відверта і має свіжий ритмічний образ, який тепер став рідкістю, і не випадково авторка декларує, що верлібрів не пише взагалі. Усе це поезія, яка має здатність повертати читачеві душевну рівновагу.
Книга друга. Квиток на виставу. Якщо змістова частина може бути довільною і мати багато інтерпретацій, то матеріальне її вираження стардантизовано. Книжковий блок, службовий апарат видання, з яких починається знайомство з книгою, впливають на читацьку рецепцію. Така сама функція відеосупроводу випуску новин на телебаченні, без котрого війна в Грузії була би для нас не драматичним сюжетом з реального життя, а усною народною казкою. Окрім уже згаданої бібліографії, службовий апарат видання «Я, ти…» має дещо порушену структуру: вихідні дані не на своєму місті і не в повному обсязі. Звичайно подібні стандарти в Україні не є обов’язковими, але говорять про якість видання. Від цього складається враження, ніби книга зроблена на скору руку. З іншого боку, вона зручного, майже блокнотного формату, її просто сунути в сумку або в кишен, взяти з собою, як приємну та потрібну річ. І ця приємність пов’язана виключно з поезіями. Бо мета театру Черняхівської не квиток, а сама вистава.
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”