Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

22.03.2009|07:59|Буквоїд

Ольга Кобилянська. «Царівна»

Її великі очі смутку не плачуть, то плаче її душа. Сльози самотності обпікають зсередини і спалюють надію. Та Вона любить життя, впивається ним до останньої краплі. Лише чужа в цьому світі. Її не розуміють і не приймають

Але Вона не зламається, збереже себе, виплекає свою душу, виростить свої почуття, створить свій гармонійний світ краси, любові та розуму, вийде за межі буденного щастя. Буде гіркий досвід, буде розчарування, але й буде Вона – нова, незалежна, впевнена, а головне – кохана.

Бо Вона народилась, щоб бути царівною своєї долі.

Ольга Кобилянська. Царівна. К.: Зелений пес, 2009. - 400 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери