Re: цензії

14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя

Новини

30.09.2015|09:46|Буквоїд

«Нас. Троє»

Сучасна українська поезія – так тепер склалося – є дуже зорієнтованою на великі публічні виступи. Вона щораз більше перестає бути засобом інтимного контакту.

Але ці Троє є тими, хто здатний говорити навіть один на один. І це багато важить.

Саме такою, здатною на інтимний діалог з читачем, є поезія цих молодих, але незамінних авторів – Оленки Бараненко,Остапа Микитюка та Ірини Червінської, які нині приходятьдо читача втрьох.

Нас. Троє / Оленка Бараненко, Остап Микитюк, Ірина Червінська. – Брустурів: Дискурсус, 2015. – 48 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери