Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

27.09.2010|22:27|Буквоїд

Павло Вольвач. «Вірші на розі»

Як писав Олег Соловей, «не так і багато поетів, котрі настільки чіпко й природно вживаються в простір, яким дихають і живуть. Це якраз випадок Вольвача».

Нова поетична збірка Павла Вольвача виблискує афористичними фрагментами і скидається на те, що в ній відбулося примирення поета з Києвом, бо в попередній книжці — «Триб» — стосунки Поета і Столиці виглядали нервовими і в чомусь не завжди рівними. А стосунки Поета з Життям — це єдина тема, яка цікавить нас у всіх справжніх поетів.

Київ сушить і воложить і порипує дверима,
теше тайни того кшталту, за котрі я не проник.
хоч усіх їх перемножить — з–за вугла не вийде римар,
може, ще хтось — ні, не жалко — просто згадую про них.
 

Павло Вольвач. Вірші на розі. К.: Ярославів Вал, 2010. - 63 с.



Додаткові матеріали

Вольвач Павло
Есей для Олеся
Індустріальний «клясицизм» Павла Вольвача
Орієнтація на книжковій місцевості
03.06.2010|07:36|Re:цензії
Павло Вольвач: «Українська поезія справді розкішна…»
21.03.2010|22:16|Новинки
Павло Вольвач. «Кляса»
22.10.2009|21:21|Події
Павло Вольвач презентує збірку «Триб»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери