Загалом, Петро Прокоп’як є автором шести поетичних книжок, трьох романів, двох збірників оповідань, численних публікацій в періодиці, антологіях, альманахах. Цього року його творчий доробок поповнився двома книжками, перекладеними на українську мову та двомовним збірником творів, присвячених пам’яті Бруно Шульца, творчість якого досліджує (всі три видання у перекладі Світлани Бреславської). «Зелений манускрипт» – це повне зібрання малих прозових форм (оповідань, новел, есеїстичних розповідей).

Чим особлива проза Петра Прокоп’яка? Філософсько-психологічним змістом, неординарним світосприйняттям, поєднанням світу реального зі світом внутрішнім, оригінальністю мовних засобів та стилістичних конструкцій. Герої творів мислять, переживають, будують власний світ зі спогадів та порівнянь із теперішніми реаліями, але водночас, заглиблюються у, здавалось би, неживий світ лісової гущавини та водяних обширів. Часто авторська розповідь на стільки реалістична, що здається, відчуваєш запах торішнього листя, чуєш звуки дощових краплин на зеленому листі. Скільки б автор не перебував на вулицях міста, він все одно повертається до прадавньої книги природи, на сторінках якої сучасна людина не знаходить собі місця. Осмислюючи свою роль у цьому світі, наратор почувається беззахисним перед стихією і, водночас, безпорадним перед жорстокими законами виживання в суспільстві. Підсвідомість підказує втечу: в темний ліс, на плоті через озеро – в океан; кудись далеко, подалі від недоброзичливців і заздрісних очей. Та чи можливо утекти від себе, від болю, що роздирає тебе із середини, робить самотнім навіть серед натовпу таких же прямоходячих представників вищого щабля еволюції. Чи створінь Божих? Щоб знайти відповіді, потрібно з відкритим серцем заглибитися в читання книги світу непідвладного Людині, яку Петро Прокоп’як називає «Зеленим манускриптом».

Прокоп’як Петро. Зелений манускрипт / пер. з пол., ілюстрації С.Бреславської. – Брустури: Дискурсус, 2022. – 128 с.