Планета Земля – висока мисляча сутність, а ми з вами?

Вас ніколи не хвилювало питання, хто ви і з якою місією прийшли на Землю? І чи є на світі по-справжньому щасливі люди? Якщо ні, то у вас ще все попереду. Рано чи пізно над цим замислюється чимало людей.  І здебільшого це відбувається тоді, коли «сонце» на життєвій дорозі повертає на осінь. У повісті «Театр тіней» суттєві підказки й відповіді на вже згадані мною питання. Однак яким було здивування, коли дізналася, що повістярці глибокого психологічно-філософського твору Ользі Камінській…  лише шістнадцять! Для когось повість може видатися фантастичною, але – не для мене.

Ще Рабіндранат Тагор в одному зі своїх філософських трактатів застерігав: шляхи розвою західної цивілізації ведуть людськість у безвихідь. І ось ми вже свідки того, як технічний поступ, підпорядкований нестримній гонитві за матеріальними вигодами і комфортом, хижацьке ставлення до природи та несите, бездумне споживацтво поставили світ на межу екологічного геноциду. І це може статися швидше, ніж ми гадаємо. Земля, висока мисляча сутність (монада – за М. Руденком), помщається духовно здичавілому людству за наругу над собою. Єдина надія – на щасливі зміни у свідомості людей. На початку міленіуму народилось нове покоління дітей, які прийшли у цей світ, аби його… врятувати власним прикладом у ставленні до життя: індиго, кришталеві, райдужні. Вони надзвичайно талановиті у всіх видах мистецтва, так само, як і згадана юна авторка – у живописі, музиці, літературі, фотографії.

Головний герой повісті у пошуку себе самого. Він постійно постає перед вибором, особливо тоді, коли опиняється на таємничому і загадковому острові, де час від часу зникають люди. На відміну від інших його серце не байдуже до людського горя, навпаки, зігріте любов’ю до світу. І в зіткненні з «темними силами», зі злом воно ще міцніше утверджується у своєму терпінні, співчутті і непохитній доброчинстві. Зло в’яне і хляне перед мудрістю його душі. Зрештою, Тео знаходить своє покликання у рятуванні інших. («Я буду терезами цього світу, що ніколи не перехиляться в одну зі сторін», «Небайдужість –  основа будь-якої добропорядної людини. Це не єдине, на що ти здатен, не обмежуй себе»). 

Читаєш повість і розумієш, що тільки з нашим оновленням, власне, другим народженням, оновиться й оздоровиться все життя, планета, світ! Вельми цікаве художнє мислення, де дисципліна думки йде у парі з розкутістю, легкістю й невимушеністю оповіді. Повістярка дуже тонко відчуває душу головного героя, як і взагалі людські характери, їхню правду. Вона майстерно показує шлях знікчемнення людини, сповзання її в болото ницого матеріалізму, бездуховності, грошолюбства. Повірити в себе, внутрішньо вдосконалюватися — ось головні постулати, якими пронизаний твір.

Читайте вдумливо, «приміряйте» до себе новітню «одіж» запропонованого чтива і… змінюйтесь, ставайте кращими, аніж є сьогодні. Від себе лише додам: запам’ятайте це ім’я — Ольга Камінська.