Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Новини

06.09.2012|09:39|Буквоїд

Вийшла друком книжка есеїв Андрія Бондаря

Видавництво «Нора-Друк» та «Газета по-українськи» продовжують добру традицію видання окремими книжками збірок есеїв, що публікувалися в Газеті під рубрикою «Колонка».

Минулого року побачила світ авторська збірка Віталія Жежери «Господні комарики», яка отримала відзнаку Форуму видавців у Львові та схвальні відгуки критиків і читачів. Цього року естафету продовжує збірка «Морквяний лід» відомого українського поета та перекладача Андрія Бондаря. До збірки увійшли есеї, що публікувалися в «Газеті» протягом 2006 - 2012 років. 

Презентації нової книжки почнуться у жовтні (перша - 6 жовтня на київському «Книжковому Арсеналі»), оскільки у вересні автор перебуватиме за кордоном. Купити книжку вже можна в книгарнях, а за спеціальною ціною вона буде продаватися на Форумі видавців у Львові. Для характеристики творчості Бондаря використаємо одну з цитат, що винесені на обкладинку книжки:

«Тексти Бондаря любити важко. Так само, як і не реагувати на них. Те, про що пише Бондар, і як він це подає, - ніби гачок, на котрий легко потрапити, а тоді вже (навіть пручаючись) починаєш отримувати неймовірний кайф. Стаєш бондарезалежним. Його тексти завжди потрапляють у якусь невидиму ціль, замасковану больову точку, яка неодмінно реагує і дає про себе знати, а отже, є сигналом, що ти ще можеш пропускати через себе слова, вони осідають і діють. Перечитуєш їх, просіюєш у своїй голові, складаєш у пазли і нарешті розумієш, що в них є те, що так по-справжньому чіпляє читача: життя.»

Мар´яна Максим´як



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери