Нова збірка талановитої письменниці та літературознавця з міста Броди на Львівщині Світлани Антонишин вражає від першого доторку завдяки майстерному оформленню художника Володимира Нечипоренка. На... 

Кожне покоління має своїх героїв, богів та власне божевілля. Щоправда, герої зазвичай помирають надто рано, боги неодмінно падають із п’єдесталів, а божевілля залишається з людиною впродовж усього... 

Лірика, що не позбавлена гальмівної сили – такої, яка вимагає бажаного призупинення і розгортання внутрішніх міркувань-зчитувань близького за настроєвістю начала, визріває на атомі-образі (а не... 

У кожного з поетів настає момент, коли він зобов’язаний не тільки писати, але зобов’язаний БУТИ, якщо він справжній поет. Здається, цю просту істину розуміють. Якщо не всі, то більшість. Але... 

У передмові до збірки новел «Артеміда з ланню» відомої української письменниці Людмили Таран не менш відомий письменник і критик Віктор Неборак узагальнив головних героїнь збірки тезою «жінка, яка... 

Читання – це кайф!» ­­­ – каже сам автор. «Кайф – це читання Ваших романів!» – відповідаю йому я. Передовсім це стосується роману «По той бік Пагорбу», що вийшов нещодавно у видавництві... 

Ви ще досі не вмієте фарцувати, споювати, а відповідно, і зваблювати, панночок, видавати себе за панотця, аби… дешевше купити ковбасу, «позичати» в міських бібліотеках облюбовані книженції,... 

За останній час з’явилося дві дуже різні рецензії на старий / новий роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» – Євгена Барана й нікому не відомого Альбіна Цирика. Пишу «старий» – бо твір уже... 

Коли ми починаємо говорити про нашу літературу закордоном, то, зазвичай, такі розмови не тривають довго й обмежуються кількома загальними репліками (за винятком хіба що конкретних... 

Я вдруге читав  текст Степана Процюка під назвою «Руйнування ляльки» (вперше в журналі «Кур’єр Кривбасу» в останніх числах 2007 року).  Так само він читався важко, і так само мені не хотілося його...