
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
– Хіба я?..
– Ніні... Лежи тихенько...
Спершу просунув найтовщу шийку, відтак запустив меншу пляшку, а вже наприкінці тої роботи геть усередину засунув чвертку…
– Ти збожеволів! – процідила крізь зуби.
– Покладися на мене, – погладив набухлий горбок.
– Я вмру? – з острахом запитала.
– Радше, житимеш...
ПРОМIЖ
Лихі часи настали. Містом бродять голодні пси, вітрять поживи. Снують якісь примари. Істоти, які ще вчора вважалися людьми, геть втратили свою подобу. Гору беруть ницість і твань. Нікому й вгору глянути, трішечки, на якусь хвилю збагнути, що насувається густа хмара, вона враз проковтне, перетравить і накладе повну купу лайна „вчорашніх”... Над Україною гуркоче січ. Змагаються дві сили, моя істинна тінь – Свастика. І роблений тлін. Хрест. Тіні надокучило панькатися з тліном. Свастика жадає нестримного плину. Хрест – імпотент. Бляшане розп’яття. Моя тінь рухає світ. Мертвий Ісус тільки плутається під ногами, не дає вільно простувати, зачепитися поглядом неба. Торохтять чужі мощі в нас за плечима, і не бачимо перед власним носом рясного цвіту... Хизуємося, що в батьківському саду пологи надкушеними яблуками. Якась незвідана напасть одібрала в нас посаг ОсобиЛюдини, ОсобиДуха. Тисяча літ воюємо „за правоє дєло», а воно – ні туди ні сюди, лише рахуємо збитки…
Говерла слухає... Кшталт нації провадить Велику раду. Веде мову про лихі часи, голодних псів, ницість і твань, густу хмару, дві сили, чужі мощі, рясний цвіт, надкушені яблука, гідність і честь ОсобиЛюдини, ОсобиДуха… Шляхетні вої, мудрі рахмани, заможні селяни вибудовують оту вісь, довкола якої згуртується цілий загал виняткової раси. Білих горватів. На все свій час…
НIЧ П’ЯТА
Звісно, що вправи з пляшками не завдали ніякого лиха їй. Моя модель, проте, отримала величезне задоволення. Адже завдяки „чвертці” я добув аналітичну рідину. Одне слово, пляшка трохи побула в її хворому тілі, наповнилася реґулами цілого організму. Крім маткових кровинок, сечі, лайна, жовчі, я таким чином одержав якісно новий склад речовин. Незнаний поки що сущим. І позбавив її надалі зайвих клопотів…
– Ти добре познущався з мене, – криво всміхнулася.
– Я тільки позгрібав мотлох, що назбирався впродовж тисячоліття. Майже не завдав шкоди собору твоєї душі. Тіло полишив…
– Невже тепер воно варт чогось?
– Безумовно. Ти поки що єдина в своїй подобі...
– Поки що?.
– Тактак. Маю намір залучити ще кількох жінок для вкрай важливої праці.
– Схаменися, бо накличеш кару небесну на себе.
– Я суворо дотримуюся обраного шляху. Моя дорога визначена Богом. Жодного злого помислу Йому не завдаю. Він, і тільки він, здатен вказати на просвіт…
– Куди ведеш?
– До волі. Цілковитої волі. Адже наші душі закуті осоружним лайном, і потребують негайного звільнення. Відтак може бути пізно. Я чую, нюхом чую, що насувається страшенний вибух. Його тлум гуркоче, поволі „спинається на ноги”. І коли станеться спалах, буде вже пізно покладатися на власні сили… Вибух породить осяйне немовля. Радше, се буде Корочун. Промінь Сонця. Його сповиють не в царських палатах і не в яс лях коло худоби, а на Говерлі.
– Одходиш від буддизму й християнства?.
– Горнуся до землі, аби не замерзнути в холодному синьовирі…
– В?ди… Веди не дають тобі спокою…
– Ото ж бо. Прагну зрештою вздріти сутність власної тіні. Дорожити собою…
– Хто ж не дає тобі?.
– Тіло… Розіп’яте на хресті тіло.
– Христос їсти в тебе не просить. Нащо чіпаєш його?
– Якось я вже казав: „Христос і християнство протилежні одне другому”. Мене дратує попівське чванство, яке смакує тілом Христовим і запиває кров’ю його.
– Кожен спокутуватиме за скоєні гріхи.
– Люба жоно, доста жити чужими гріхами. Час милуватися світом. Най наша присутність тут приноситиме радість там...
– Так твердить будьяка релігія.
– Мало когось напучувати Словом. Слід би підкріпити його, Слово, гідним учинком. Без гасел і надмірної маячні. Адже окремо взята особа – ціла релігія… Не забуваймо про наслідки…
– Ми втрачаємо родову пам’ять. Наслідки нас не обходять. Геть наплуталося праведне з грішним. Глибоко сумніваюся, що комусь поталанить довести до ладу непочатий край…
– Окрім нас – нікому…
– Заздрю твоїм пориванням.
– Шкода, що тільки заздриш…
– На більше нездатна…
Порішили відкласти наші здибанки на деякий час. Вона одійде від перенапруги, а я вивідки вестиму й надалі…
Знову поночі тиняюся занехаяним містом. Тьмяні ліхтарі навіюють нудьгу. Сопливі повії підпирають простінки готелів, кав’ярень, вокзалів. Гейби на вигляд і гарненькі, а викликають відразу. Саме те, що мені треба.
– Дочко, за скільки продаєшся?
Обскубане дівчисько зміряло очима мене, зневажливо кинуло:
– Дорого, папа… Мєстним не по карману…
– А ти ж звідки?
– Папочка, чеши бруствером… Іначє, позову мальчіков…
– Гаразд… Сідай до мене в авто…
„Сопля” розв’язно запитала:
– Где „тачка”?
– Зараз буде „фура” і
Останні події
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко