Завантажити

природа.
Там бредуть старогрецькі волхви,
там в нематері збільшені груди,
ніби пуд дорогої халви
вона тягне в капкани облуди.

3
Верескнув оптиміст якийсь: «Буде!»
Враз налізли бригади мушви.
Прокрадись в департаменти Будди
і свинцевий вінок розірви.

* * *

1
Колишній нарцисичний рот
із пальцем створює накладку.
Начальник планових пригод
вдягає гамівну краватку.

Зашивши кривизну півкуль,
спаявши вісі асиметрій,
він не подібний упритул
до віртуоза чи до метра.

2
Настирливі дитячі травми —
у збоченнях, малюнках, лицях.
Є дві шалені рівноправди –
тетянознавство й вечорниці.

* * *

Любі Ямбор

Замало крамарських офір,
замало хворої моралі.
її неправославний зір
не сприйме вірші для Паскаля.

Замало лащеності поз
навпіл з фольклорністю (під ретро).
Її безвинності мороз
відчуєш, скажем, сорок третім.

Мо', реверанси напівниць?
Чи офіцерського романсу?
Її естетика каплиць
не навертається до глянсу!

Може, танок навприсядки
як гімн вкраїнському здоров'ю?
Та ні, римуються рядки
із медальйонною любов'ю...


* * *
Регіт окультних свічок.
Чорні джерела бажань
чавить її каблучок.
Ловить відсотки кохань
погляд розкосих повій
у ідилійні вівтірки.
Тихо знущається Вій
над варіантом говірки
аристократа мазні
і деміурґів-калік,
що відшукали в багні
струми сердець для потіх,
що насміялися над
болем ймовірних падінь,
що на скрижалях принад
Бога зашторили тінь.


* * *

1
У тиші канонічних зал —
Христос олійними фарбами.
Рекламовий універсал
від мага-тата, мага-мами
у формі стоптаних божків —
коктейлю десакралізацій —
так несполучно перецвів,
немов всепрощення і наці.

2
Усікновенная душа!
Хіба тебе тут хтось пригорне?
(Світосприймання Куліша
за диспропорцією форми)...

Майже класичний надхорал
шептав зсинілими губами.
У тиші канонічних зал —
Христос олійними фарбами.


ЕВОЛЮЦІЯ

1
Днесь на рядні міми несуть
муміфіковані міни,
чорну чудну каламуть.
Ляк потряса безгоміння,
бо чоловіки у вальсі чогось
сплетені глуму екстрактом.

2
Прийде занедбаний, в ранах Хтось,
волі шукатиме тракту.
Стане на паперть і обтрясе
пом'ятий дух повзунковий.
Куполи церкви, дахи медресе
викинуть ветхі закови.

3
Твердь аксіом погорить. Згине гавкіт.
І воскресне мармуровий Ліст.
Вірю: зойки жахітні Мавки
ще розбудять туші сонних міст!


ЧАСТИНА III
У ПОШУКАХ ҐРААЛЯ

ІЗ ЦИКЛУ «ТРЕТИНА ЗАПИТАНЬ»

1
Мистецтво для маси — лише
накладка на лиця затерті..
Непросто збагнути кліше:
людина — це копія смерті.

6
(Як ідуть до святині на варту,
Чи вивчають роль префікса -ендо?
Для паломницьких танців не варто
Укладати ще й «modus vivendi»).

Боги дарують йому знов
Свободу, безліч бджіл та пасік.
Чи ввіллється геройська кров
у кров мордатих свинопасів?

Чи у Петрів, Андріїв хай,
ще не залежались коліна?
(Ти хвору лімфу прославляй,
естетизацію руїни).

7
Тут не дух, а душок (як атом),
балаганне право на протест.
Чи за будь-яким шаріатом:
«Homo homini lupus est»?

Чи гайочки етики прокволої
щось змінили з часу, як був Щепкін?
Над столицею і над стодолою
зловісніють кратери розщеплень.

Чуєш, як чернечим пілігримом
стукає у підворітню мор?
Він гидує анекдотним гримом,
він плює на слинявий декор.

Хто віднайде вектор дужий, вічний,
щоб вдушити виродження вмів?
Провисають порожньо, трагічно
німби здеґрадованих умів.

8
Чи відглянцує Ганнібал
мерзоту Авгієвих стаєнь?
Крокує кров, як генерал,
на половинчастість осяянь...


ВІРШІ З НЕДБАЛИМ РИМУВАННЯМ

І

Пробуй вкладати думки
у заспідничені лиця,
надсуперовому генію
подарувати ключицю,
перемирити із карликом
хлопа, що звуть «Зорекрад».
Раптом під скіпетром лилика
префікс відкласти назад.
Порахувати ножі
у ворохобі лжекесарів.
Втретє згодитись за день
із Українкою Лесею.
Потім скрутитись клубком
після сольфеджіо спазми.
Мріяти знов про життя
нетитулованих азбук.

ІІ

1
Перефарбовану сіль
перехвалити непросто —
ніби руйнуєш мозіль
візії про виноробство.

Звабу вкраїнських прикрас
В маланюківськім просторі
вдарить лицем до образ
Брут із голготського хору.

2
Не виглядають залізними
надто казкові кишки.
(Тут і гармонія, й фізика).
Нумо, крокуй навпрошки
у всезагальний скотарник
(перепрошаю за хамство),
де є раби антикварні,
де є краса лесбіянства!

3
Дім, де скалічені мітли.
Попри ефект барвника
ждеш, щоб Овідій і Гітлер
перехвалили бика.

ІІІ

1
Спалення двох подушок —
це ще не відгук про вічне,
це — не ділити горшок
із претендентом комічним
на гарантований рай,
психіатричні витрати.
Може, науки спізнай:
скрипку тромбоном сприймати?

2
Ватрою серце закинув,
най би ясніше горіло.
Кляв у собі надлюдину
у міжкартинний період.
Перегортав свій альбом
в пошуку тайни цезарія.
Верхньонімецьким

читати