Не дивися на місяць весною, — Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Не дивись на березу плакучу, — На березі журливеє віття Нагадає тобі...

Тривай, тривай, о, мрійний брате! Покиньмо стуму і печаль! З життям ще довго треба грати І нести серце на одчай! Вже не задзвонять, ні, шоломи Забутих скитів і сармат! Навіщо жаль? Новітні зломи Бринять в оркестрові гармат!.. І ти, і він, і я — малеча У безіменні гроз і мас! Приймай...

СУЧАСНА ІСТОРІЯ ЗВИЧАЙНОГО ПСА ТА ПОРАНЕНОЇ ЧАПЛІ, ЯКІ ОДНОГО РАЗУ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ЛІТАТИ ТРЕБА НЕ ПО ОДИНЦІ, А РАЗОМ. І СПРОБУВАЛИ. А ЗНАЧИТЬ -- КОЛИ-НЕБУДЬ ОБОВ’ЯЗКОВО ЗУСТРІНУТЬСЯ ТАМ, ДЕ ЗАВЖДИ СОНЯЧНО, ПРИЄМНО І ЗАТИШНО. А ГОЛОВНЕ – НІХТО НІКОГО НЕ ЇСТЬ! СМАЧНОГО!   ДРАМА...

І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце з небозвода, кудись хмарки на конях мчать. Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. Яка весна! Яка природа! У серці промені звучать... — Голоту й землю...

Із глибини трьох тисячоліть докотилося до нас відлуння Троянської війни, повивши ореолом легендарності ім´я незрівнянної Єлени, через яку десять років лилася кров троянців і ахеїв. Єлена була дочкою Зевса і Леди, перед її красою блідла навіть краса олімпійських богинь. Усі правителі...

Такої дивної, наївної води Я ще не бачив.   Вона текла замрійливо туди, Куди їй путь призначив Я сам.   Вона текла крізь очі – І співала.   Вона текла крізь душу – І тужила,   А потім тихо так прилоскотала, … Аж Місяць В жилах!

Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, хоч смуток вглиб...