Епатажність (від франц. epater) – вражати, приголомшувати незвичайною поведінкою, скандальними витівками, порушенням загальноприйнятих правил і звичаїв) диктує популярність не лише сьогодні і не лише художнього твору. І направду країна, територія, навіть час, мають тут найменше значення....

Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі. Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля. Як я заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх нелюдська втома з ніг валила на часинку! День і...

Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. В зів´ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Ті скарби найкращі душі...

Не Райн, не Волга, не Дніпро, не Висла — Його сховає вічности ріка. Прощай — неоклясичну руку стисла Після Европ досвідчена рука. Десь Дорошкевич з ним вітався кисло, Не раз скубла десниця Десняка. Кінець! Мечем Дамокловим нависла Сувора резолюція ЦК. Дарма, що він, у піджаку...

Нарешті звільнений від пут. Знайшов собі він спокій тут. Його важкая вбила праця. Про що вона – йому вже не дізнаться.   Вже й ранок стік, мов холодець. Будильник істерично скаче. Та не прокинеться митець. Зацитували бо. Звірячо.

Епоху, де б душею відпочить, З нас кожний має право вибирати, Найдемо тут ми вибору багато Народів, царста, богів, людей, століть. Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато — Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить. Але любить чи не...

Бабах. Дві високосні вежі Так і не знайшли своєї вершини. Аллах акбар! Америка – то конструктор, Розібраний кубиками моря. Бен Ладен. Подарункові бомби Мають властивість відгавкуватися. Камікадзе. На біс, під оплески, Повтори «Чорний вересень»! Турбулентність. Космосу...

Коли Попельський вийшов з ресторану «Атлас», годинник на ратуші вибив одинадцять ударів. Комісар повільно йшов до фонтану Діани. Надходила чудова травнева ніч. Біля фонтану юрмилася, перегукуючись та лаючись, молодь. Якийсь юнак виліз на постамент і схопив римську богиню за груди....

Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і хори. Реве юрба, мов різнобарвний рій: Пани, старці, войовники, актори. Так всі річки у повновладне море Вливаються, як многохвостий змій. Дівочий стан приваблює...