Розкіш бажань передбачення – Розкіш умовна. Без сліз не обійдешся в жодній мові. На мапі, у сантиметрах пригоди, Утримання – розкіш, І жити на волі Теж… Розквітає перлиною квітка, Бліда, наречена комолого. В лазні у дідька чарівна нитка, Щоб притягнути...

А скоро Помпея згорить. Впадуть на моря терикони – Роздавиться хліб на бруківці, розсиплються очі на друзки. Не вір, що Господь їх спасе… Прогризені міллю ікони, Могили обабіч доріг. В секс-шопах парфуми й мотузки.   В заводів недуга руїн – скелетами гріються...

ТУМАН Над болотом пряде молоком. Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде гнів!.. Чорний ворон враз кинувсь. Сизий ворон схопився. Очі виклював. Бог зна кому СОНЦЕ Десь клюють та й райські птиці Вино-зелено. Розпрозорились озера!.. Тінь....

Епатажність (від франц. epater) – вражати, приголомшувати незвичайною поведінкою, скандальними витівками, порушенням загальноприйнятих правил і звичаїв) диктує популярність не лише сьогодні і не лише художнього твору. І направду країна, територія, навіть час, мають тут найменше значення....

Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі. Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля. Як я заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх нелюдська втома з ніг валила на часинку! День і...

Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. В зів´ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Ті скарби найкращі душі...

Не Райн, не Волга, не Дніпро, не Висла — Його сховає вічности ріка. Прощай — неоклясичну руку стисла Після Европ досвідчена рука. Десь Дорошкевич з ним вітався кисло, Не раз скубла десниця Десняка. Кінець! Мечем Дамокловим нависла Сувора резолюція ЦК. Дарма, що він, у піджаку...