Електронна бібліотека/Драматичні твори

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити
« 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

музики з подвійними фяейтами, кімвалами, тимпанами, грають вакхічний танець. Неріса, після короткого збентеження, блиснувши очима, пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади. Дехто з гостей припліскує їй влад долонями та приляскує пальцями. Меценат, рухом закликавши Евтіма, шепнув йому на вухо, той приносить оздобну скриньку і подає її Меценатові.
 
А н т е й

Нерісо! Годі!
 
М е ц е н а т

Ні, танцюй, богине!
Танцюй, прекрасна музо Терпсіхоро!
 
(Виймає із скриньки діамантове намието, здіймає його обома руками вгору і вабить ним до себе Нерісу).
 
Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти. Гості зриваються з місць і товпляться, намагаючись кожне краще бачити Нерісу. На неї сиплються квіти і грім оплесків.
 
Г о л о с з х о р у п а н е г і р и с т і в
 
Се наша муза!
 
П р о к у р а т о р
 
(ласо)

Гарна, гарна штучка!
 
П р е ф е к т
 
Ся муза, певне, з голоду не згине.
 
Неріса, зблизившись до Мецената, стає перед ним на одно коліно і відхиляється назад, немов готова впасти від знесилення, але розкішна і зальотна усмішка грає на її устах. Прокуратор кидається піддержувати її, але Меценат попереджає його, надівши Нерісі намисто на шию і тим самим рухом піддержавши її.
 
Н е р і с а
 
Мій пане, дякую!
 
(Хоче поцілувати його в руку).
 
М е ц е н а т
 
Не так, безсмертна!
 
(Цілує її в уста).

Неріса встає.
 
П р е ф е к т
 
(з місця, посуваючись трохи на ложі і простягаючи чашу з вином)
 
Ходи, вакханко, відпочинь край тигра!
 
Неріса, усміхнувшись, подається до нього. В юрбі здержаний сміх. Антей раптом зриває ліру з канделябра і кидає її а розмаху в Нерісу. Неріса заточується і падав додолу.
 
Н е р і с а

Рятуйте! Він мене убив!..
 
Алтей нахиляється до неї і бачить, що вона конає.
 
А н т е й

 
(тихо і наче спокійно)

Убив...
 
П р е ф е к т
 
(гукає рабам)
 
Сюди вігілів!
 
А н т е й

Стій, дай закінчити.
 
(Здіймає з ліри одну струну. Звертається до Хілона і Федона, що стоять попереду юрби).
 
Товариші, даю вам добрий приклад.
 
(Задавлюється струною і падає мертвий край Неріси)

[28.ІІІ. 1913, Єгипет]
 

« 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12


Партнери