Електронна бібліотека/Драматичні твори

так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити
« 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

музики з подвійними фяейтами, кімвалами, тимпанами, грають вакхічний танець. Неріса, після короткого збентеження, блиснувши очима, пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади. Дехто з гостей припліскує їй влад долонями та приляскує пальцями. Меценат, рухом закликавши Евтіма, шепнув йому на вухо, той приносить оздобну скриньку і подає її Меценатові.
 
А н т е й

Нерісо! Годі!
 
М е ц е н а т

Ні, танцюй, богине!
Танцюй, прекрасна музо Терпсіхоро!
 
(Виймає із скриньки діамантове намието, здіймає його обома руками вгору і вабить ним до себе Нерісу).
 
Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти. Гості зриваються з місць і товпляться, намагаючись кожне краще бачити Нерісу. На неї сиплються квіти і грім оплесків.
 
Г о л о с з х о р у п а н е г і р и с т і в
 
Се наша муза!
 
П р о к у р а т о р
 
(ласо)

Гарна, гарна штучка!
 
П р е ф е к т
 
Ся муза, певне, з голоду не згине.
 
Неріса, зблизившись до Мецената, стає перед ним на одно коліно і відхиляється назад, немов готова впасти від знесилення, але розкішна і зальотна усмішка грає на її устах. Прокуратор кидається піддержувати її, але Меценат попереджає його, надівши Нерісі намисто на шию і тим самим рухом піддержавши її.
 
Н е р і с а
 
Мій пане, дякую!
 
(Хоче поцілувати його в руку).
 
М е ц е н а т
 
Не так, безсмертна!
 
(Цілує її в уста).

Неріса встає.
 
П р е ф е к т
 
(з місця, посуваючись трохи на ложі і простягаючи чашу з вином)
 
Ходи, вакханко, відпочинь край тигра!
 
Неріса, усміхнувшись, подається до нього. В юрбі здержаний сміх. Антей раптом зриває ліру з канделябра і кидає її а розмаху в Нерісу. Неріса заточується і падав додолу.
 
Н е р і с а

Рятуйте! Він мене убив!..
 
Алтей нахиляється до неї і бачить, що вона конає.
 
А н т е й

 
(тихо і наче спокійно)

Убив...
 
П р е ф е к т
 
(гукає рабам)
 
Сюди вігілів!
 
А н т е й

Стій, дай закінчити.
 
(Здіймає з ліри одну струну. Звертається до Хілона і Федона, що стоять попереду юрби).
 
Товариші, даю вам добрий приклад.
 
(Задавлюється струною і падає мертвий край Неріси)

[28.ІІІ. 1913, Єгипет]
 

« 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12


Партнери