Завантажити

зігріється.
- Тітонько Квочко, мій друг Тишко побіг у комору за теплим молочком, щоб курчатко швидше зігрілось. А он і він.
Котик саме підбіг з мисчинкою повною смачного молочка.
- Ось тримайте, це все що залишилось від сніданку.
Мама Квочка залила у дзьобик змерзлого курчатка декілька крапель молока і воно, зігрівшись, солодко заснуло, занурившись носиком у пухкку перину, що зробила із свого пір’я Квочка.
- Ну тепер ходімо тільки тихенько, нехай поспить собі, - сказала Квочка. – І ви там тихіше, сороки! – шикнула вона на сусідок курей.
Усі навшпиньки вийшли з курнику.

8. Знайомство

- Ну от з курчатком тепер усе гаразд буде, підемо, друзі, тепер у отой куток подвір’я, де стоїть велике корито з водою, там зараз Гуска вивела своїх малят на перше купання. Вони лише вилупились.
З краю подвір’я й справді стояло велике корито у якому плескались маленькі пухнасті клубочки. Здалеку вони виглядали немов жовті кульки. Тітка Гуска гордо стояла обабіч та пильно слідкувала чи якесь маля бува не захлиснулось, чи не сильно намочило свій пушок. Перше купання все таки.
- Доброго дня вам, Добродійко. – привіталась Квочка. - Як вам сьогодні вода, як погода. Бачу купаєте уже своїх малят.
- Доброго дня. Так купаю, сонечко таке сьогодні от і вирішила розпочати водні процедури. А хто це з вами? – зашипіла дивлячись на Сушка тітка Гуска.
- Це наш друг Сушко, білченятко. Він у лісі живе. А щойно він з котиком врятував із річки, що тече під городом, мого синочка найменшого. Познайомтесь будь-ласка, добре і миле звірятко.
- Дуже приємно, - промовила горда Гуска, - що у нас зупинився такий маленький герой. Вітаю тебе Сушко!
А Сушко уже й не чув, а дивився кудись попри корито, туди, де стояло скулившись маленьке індичатко.
- Маленьке, ти чому не плаваєш, ти хіба не гусеня? – запитав Сушко у малятка.
- Ні, це маленьке індичатко. Я взяла його до себе ще коли він не вилупився. Його мати не змогла висиджувати малят. Все одно ж мені на своїх треба було сидіти. Чемне воно та гарне, шкода лише що плаати ніяк не хоче. Ну нічого, нехай так росте.
- Добре ви зробили, тітонько. Нехай росте собі. Ой, дивіться, хтось до нас ще йде з малятами.
- Тут у них дитсадок, - прошепотів на вушко Сушку котик. – А це іде Качур із своїми каченятами. Мати-Качка у городі копається, от він і вигулює діточок.
- Доброго дня, пані, - привітався Качур, а за ним і всі каченята прокряхтіли наввипередки, - доброго дня. – А чого ви тут так усі зібрались, хіба якесь свято?
- А ми знайомимо з усіма мешканцями обійстя нашого друга – ось і ви познайомтесь – білченя Сушко. – гордо промовила Квочка і розповіла історію про порятунок курчатка.
- Ну і я тебе вітаю, Сушко. Коли що потрібно, звертайся не соромся. Он Корова уже з паші іде, підіть до неї привітайтесь та познайомтесь.
- Так, так правду кажеш підемо ми до Корови, вона у нас головна на подвір’ї. – заквоктала Квочка і вхопивши білченя за лапку потягла до Корови, яка поважно заходила через ворота на подвір’я.
- Тітонько Корова! - закричала Квочка ще з далеку, та Корова ще пережовуючи смачну траву, яку щойно нащипала, навіть вухом не повела. – тітонько, Корова, подивіться, це Сушко, він мого синочка врятував!
- Врятував кажеш, добре значить у тебе серце.
- Та я не сам, це я з Тишком. – зніяковіло відповів Сушко.
- Тоді я вам сьогодні цілий збанок молочка дам, молодці ви, хлопці. – і пішла собі далі жуючи.
- Ну от бачиш, ти сподобався тітоньці Корові, вона ще нікому не дарувала цілий збанок молочка. Добре, на сьогодні досить, іди додому відпочивай. Намучився ти сьогодні. І тобі, Тишко, велике спасибі, гарного друга маєш. Зустрінемось ще. Бувайте. – сказала Квочка і побігла годувати та зігрівати своїх курчат та найменшого синочка, що так натерпівся.


9. Тихий вечір

А друзі щасливі та веселі побрели до своєї комори на тепле сіно.
- Привіт, матусю! Доброго вечора, тату! – привітався котик заходячи у комору до батьків, які вже повернулись з роботи.
- Привіт, Тишко, а хто це з тобою? – запитав батько.
- Це мій друг, ми сьогодні разом курчатко врятували, і з усіма в дворі привітались. Корова нам навіть цілий збанок молочка обіцяла дати.
- Добре хлопці. Та не забувайте, що завтра у школу з першою зірочкою вставати. Ти Сушко також підеш. Поки живеш у нас будеш нам як рідний, а Тишку мов брат. Отже і у школу будеш з Тишком ходити.
- А що там?
- Там весело, та все ж треба бути уважним і слухняним, щоб чогось навчитись. Лягайте вже, балакуни. Ви ж би так і до ранку гомоніли.
- А Ви точнісінько як моя мама, вона мені також так завжди говорила. – промовив Сушко і по щоці скотилась велика сльоза.
- Не сумуй, погостиш у нас трішки, а коли дідусь поїде знову по хмиз, то й тебе відвезе додому. – заспокоював Тишко друга.
- Ой, дивіться! Молочко нам господиня несе, це ж мабуть Корова передала.
І справді до комори

читати