Завантажити

крокодилячій щілині жінки-вамп

Колись-то були заривали золото
А виривали собаче лайно
Груди плечі нігті перса мавп поколото
За що Про що
Мавп’яча пошесть глуха перкусія
Беззахисна сонна полюція
Про що За що
Полюція уві сні – жди далекої подорожі

Площа перед тропічним снігом
Заквасили риби-папуги квас
У спеку скрижанілу
То може метнути ікру за обрій
Зросте Чілі-чао вуйко глухий та добрий
А виродок-Аттіла
Побриє вуса й бороди лемурам-тугодумам
Що святять фей-хуа у Спас

Зрадлива туга вдарила в віслячі вуха
Поплигала мов жаба гопаком
І знічев’я робити нічого
І стукають копита хромосом
У вічні рила обессолені
Знічев’я обездолені обрізані воли
Слинявими слимаками зчумілими чумаками
Бредуть по сіль у пекло фантастичне
Бананово нав’ючені верблюди тупо-фанатично
Пустелею нудьги повзуть в Бахчисарай
У мавп’ячий солоний рай

***
І добре. Прокидаєшся вранці –
Вже о п’ятій дядя Коля
Зішкрібає лопатою молоко
З пошерхлого, мов губи,
Асфальту
Кажуть, старі не сплять уночі,
А все згадують,
Які-то раніше були зими
І добре. З’їдаєш яєшню,
Вкинувши у торбу два яблука,
Біжиш зростатися з людьми
В метро
Кожен ковчег – останній
Досипаєш на м’яких
Черевах-подушках
Доїдаєш салат з часника і цибулі
З їхнього дихання
Дивишся, як приречено вони
Жують, ремигаючи,
Валер’янні жмихи
І добре. Як втратиш свідомість раптом –
Тобі не дадуть впасти
Як безпечно зростатися
З глевкою масою під назвою “народ”
А потім сидітимеш на праці,
Длубаючись у носі, слухатимеш,
Як Соломія Петрівна розповідає
Порепаній стелі про способи
Труїння тарганів і сусідських собак
Про те, що курди підсипають
В “Нескафе” гидоту
І добре. Хтось телефонує до тебе:
“Як працюється?”
“Дивився учорашні новини?”
“Ну й ідіоти всі…”
“Гаразд, старий, як завжди-
в кулінарії”
Кажуть, що коли жили під свічкою
І лягали спати взимку о шостій,
Отоді і був рай
І добре. Нарешті обід. Соломія Петрівна
Дістає двохлітрову банку вермішелі
І пів-свині
Їси яблуко і водночас читаєш
Підручник із санскриту
А потім думаєш:
“А на чорта він мені там?”
За вікном водії упряжок прочищають
Шомполами собачі дупи
Дядя Гриша за вікном гатить
Ломом об лід і раз-по-раз
Матюкається, врешті випльовує
Жовто-чорний бичок “Прими”
І сідає ловити рибу в ополонці,
Що сам пробив
І добре. Занюхуєш свій піджак,
А він пахне вранішньою
Смаженою цибулею
Кажуть, що велетні хворіють
І помирають від смішних дитячих
Хвороб
Питаєш в дитинстві у матері:
“А що було, коли я був мертвий?”
“Тоді з млина, на якому
працював твій батько,
сипався сніг”
І добре. Праця скінчилася.
Приймаєш у лазні душ,
Змиваєш з себе останню
Надмірну чистоту
Й рушаєш…
Прокидаєшся о п’ятій від неймовірної тиші.
Все гаразд. Сьогодні вже весна.

***

В гостях ув Аліг’єрі

Лоскіт-струм. Нізвідкіль
Божий дух. Тіло струною
Не знає впокою
Кидаємо халупи-оази
Спалюємо газетне листя
На міленіуми вкоконюємося
У книжки, в жовті рядки
Мов в вічну засмагу
Жовтоликого старця-вождя
Вилуплюємося у сузір’я
У жовту формальну пляму
На небі-тілі
Це узовемо тля-бля
Китними революціями-ріволверами
Гидиться земля
Роверами покерами рокерами
Гиппі-потомаками обломаками хряками
Й санчо-панса – ковбасний брат
Уйленшпігеля
Поводир сліпого пророка
Жана Жане сам жене
В амфору-парадиз в наскельне кохання
Це рококо і барокко в нашому стилі
Гоп-гей-гоп – стелеться
Косою русою об камінь
Тібетським гопаком
Сибірський туман
Вічних оман

***

Ретро

Ця вічність довічна
І вік наш навіки
Допоки до спокою
Вічно болить
І ліки – у ката
І тіло – в химери
І літо патлате
Оголене спить

У мрії нагірній
У клешнях надії
Хворобу морську
В купині не втопить
І айстри на тілі
У грішнім дозвіллі
І серце у міста
Не спить і болить

А прийде опричник
А прийде опутник
Й посивієш ти
Мов торішня трава
А очі засяють
Засяють розпутно
А тіло вже вкриє
Довічна зима

***

Хлопці з нашого села

Вони люблять фотографуватися з дівчатами
Посмішки до вух неначе хто порозрізав роти
Рука на талії – хоч завтра під вінець
Вони люблять казати: “Шо не пойняв, шаляга?”
Іноді вони можуть полоскотати монтировкою
В темних кущах за клюбом, якшо ти зальотний
Хлопці з нашого села

Вони дудлять після футболу бурячиху
з трьохлітрової банки
Занюхують масним волоссям – і айда до клюбу
Сьогодні з райцентру приїхав ансамбль-ВІА
Будемо гоцати після кино “Мєсть і закон”
А тоді посідаємо на яви, газони і зіли та поїдемо
на розборки в сусіднє село
Гоп-гей-гоп, джипси кльош, платхформи як у “Кісів”
В хлопців з нашого села

Вчора вони розгружали підводи з силосом
потім ловили раків у мулі
Підпірнали під дівчат і стягували з них труси
Потім ждали, коли привезуть сітро до лавки
Ждали ночі, щоб іти на маньоври по дині й помідори
або виходити до угла на блядки
Вони курять пріму і п’ють плодово-ягідне
Мріють бути головою колгоспу або риболовом (як батько)
Хлопці з нашого села

Завтра вони оженяться,

читати