Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі

Інфотека - письменники

Лотоцький Антін

Народився 13 січня 1881 року в селі Вільховець, нині - Бережанського району, в сім’ї галицького педагога і письменника Льва Лотоцького.

Літературний талант в Антона проявився рано. Уже під час навчання в Бережанській українській гімназії він разом з братом Володимиром видав гумористичний журнал «Небелиці».

Вступив на філософський факультет Львівського університету, слухав курс лекцій з історії України, співпрацював з редакцією щоденника «Діло», продовжував займатися літературною працею. Тоді вийшли з друку його перші книжки, оповідань, легенд і переказів («Цвіти з поля» 1907), «Ведмедівська попівна» (1909), його історична повість з часів Хмельниччини «Триліси» (1910). Переклав повість «Месть Умерия» Владислава Оркана.

У 1911 році А. Лотоцький став учителем гімназії у Рогатині. Працюючи тут, продовжував постійно займатися літературною творчістю. Опублікував книжку нотаток «Пішки на гору Маркіяна» (1912), дослідження «Тарас Шевченко в німецьких перекладах» (1914), що й досі не втратило своєї вартості.

Після вибуху Першої світової війни у 1914 році створив ідеологічний, культурно-просвітницький відділ легіону Українських Січових Стрільців під назвою «Пресова кватира». Гідне місце серед її діячів займав А. Лотоцький. Під різними псевдонімами (Тото-Долото, Самособою не Руданський) він поміщав свої твори майже в усіх виданнях «Пресової кватири». Був співредактором стрілецьких часописів.

Після війни А. Лотоцький повернувся у гімназію в Рогатині. Вчителюючи, видав кілька своїх книжечок: «Пан Коцький», «Вільгельм Тель» (обидві - 1920), «Смертне зілля», «Червона Шапочка», «Чорнокнижник з Чорногори» (всі - 1921), український вертеп «Віфлеємська зоря», сценічний образок «Гостина св. Миколая», сценічну гру «Коник-стрибунець» (всі - 1922) та ін. У 1923 році залишив вчительську працю, щоб займатися насамперед письменницькою і видавничою діяльністю. Разом з М. Угрином-Безгрішним вони того ж року заснували у Рогатині видавництва «Журавлі», «Сині дзвіночки», видавали журнал «Рогатинець» - орган Українського педагогічного товариства. У ньому було вміщено гостросюжетні твори А. Лотоцького.

Свої вірші він підписував псевдонімом «Я. Вільшанко», публіцистичні твори на потребу дня - «Лотон», байки і сатири - псевдонімом «Тото-Долото». Одну за одною видавав книги: повість «Наїзд обрів» (1923), «Пригоди Лиса Микити», «Казка про Шевченка…» (обидві - 1924), «Сон місячної ночі», «Царівна-жаба», повість «Кужіль і меч» (1927), сценічна картина «В ніч святого Миколая» (1931), «Відкриття Канади», «Іван і Гануся. Драматична казка» (обидві - 1932), «Історичні оповідання», «Перша проща» (обидві - 1933).

Неоціненною заслугою А. Лотоцького була його участь у львівському часописі «Світ дитини». Жодне число журналу не обходилося без віршів, оповідань, драматичних сценок, які належали перу нашого земляка. А. Лотоцький, як знавець багатьох іноземних мов, ознайомлював українських дітей з кращими зразками світового письменництва. У цьому ж виданні письменник надрукував цикл краєзнавчих оповідань.

1934 року Антін Лотоцький видав 4 томики «Історії України для дітей». Того ж року побачили світ «Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову», оповідання «Три побратими» та ін. Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті, георафічно-пізнавальні оповіді: «На світанку», «Козак Гайда». Легендарне оповідання про початки Києва (1935);»Княжа Галиця» (1936), «Отрок князя Романа», «Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.» (обидві - 1937); «Від Ля Плати по Анди. Землеписне оповідання»; «Колосся Божої Матері. Марійські легенди» (обидві - 1938). А ще побачили світ дуже популярні серед дітей вірші «Пригоди Ромка Помка» (1938), цикл оповідань з вітчизняної історії «Було колись на Україні» (кн. 1 - 5, 1934 - 38), поема «Золоті ворота» (1937), книга «Сім чудів світу» (1939)… Крім того, у співпраці з М. Угриним-Безгрішним - підручник «Коротка граматика української літературної мови», який вийшов у Рогатині двома виданнями (1936, 1938).

Напередодні Другої світової війни А. Лотоцький написав одну з найкращих своїх книжок - «Княжа слава». Вийшла вона вже під час німецької окупації - 1942 року в «Українському видавництві» (Краків - Львів). Крім того, у творчому доробку письменника - низка літературно-критичних та мовознавчих досліджень, науково-популярні, публіцистичні статті та інші твори.

1946 року Лотоцького прийняли у Львові до Спілки письменників України.

Помер письменник 28 травня 1949 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.



Партнери