
Re: цензії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
Останні події
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко
Інфотека - письменники
Лотоцький Антін
-
Народився 13 січня 1881 року в селі Вільховець, нині - Бережанського району, в сім’ї галицького педагога і письменника Льва Лотоцького.
Літературний талант в Антона проявився рано. Уже під час навчання в Бережанській українській гімназії він разом з братом Володимиром видав гумористичний журнал «Небелиці».
Вступив на філософський факультет Львівського університету, слухав курс лекцій з історії України, співпрацював з редакцією щоденника «Діло», продовжував займатися літературною працею. Тоді вийшли з друку його перші книжки, оповідань, легенд і переказів («Цвіти з поля» 1907), «Ведмедівська попівна» (1909), його історична повість з часів Хмельниччини «Триліси» (1910). Переклав повість «Месть Умерия» Владислава Оркана.
У 1911 році А. Лотоцький став учителем гімназії у Рогатині. Працюючи тут, продовжував постійно займатися літературною творчістю. Опублікував книжку нотаток «Пішки на гору Маркіяна» (1912), дослідження «Тарас Шевченко в німецьких перекладах» (1914), що й досі не втратило своєї вартості.
Після вибуху Першої світової війни у 1914 році створив ідеологічний, культурно-просвітницький відділ легіону Українських Січових Стрільців під назвою «Пресова кватира». Гідне місце серед її діячів займав А. Лотоцький. Під різними псевдонімами (Тото-Долото, Самособою не Руданський) він поміщав свої твори майже в усіх виданнях «Пресової кватири». Був співредактором стрілецьких часописів.
Після війни А. Лотоцький повернувся у гімназію в Рогатині. Вчителюючи, видав кілька своїх книжечок: «Пан Коцький», «Вільгельм Тель» (обидві - 1920), «Смертне зілля», «Червона Шапочка», «Чорнокнижник з Чорногори» (всі - 1921), український вертеп «Віфлеємська зоря», сценічний образок «Гостина св. Миколая», сценічну гру «Коник-стрибунець» (всі - 1922) та ін. У 1923 році залишив вчительську працю, щоб займатися насамперед письменницькою і видавничою діяльністю. Разом з М. Угрином-Безгрішним вони того ж року заснували у Рогатині видавництва «Журавлі», «Сині дзвіночки», видавали журнал «Рогатинець» - орган Українського педагогічного товариства. У ньому було вміщено гостросюжетні твори А. Лотоцького.
Свої вірші він підписував псевдонімом «Я. Вільшанко», публіцистичні твори на потребу дня - «Лотон», байки і сатири - псевдонімом «Тото-Долото». Одну за одною видавав книги: повість «Наїзд обрів» (1923), «Пригоди Лиса Микити», «Казка про Шевченка…» (обидві - 1924), «Сон місячної ночі», «Царівна-жаба», повість «Кужіль і меч» (1927), сценічна картина «В ніч святого Миколая» (1931), «Відкриття Канади», «Іван і Гануся. Драматична казка» (обидві - 1932), «Історичні оповідання», «Перша проща» (обидві - 1933).
Неоціненною заслугою А. Лотоцького була його участь у львівському часописі «Світ дитини». Жодне число журналу не обходилося без віршів, оповідань, драматичних сценок, які належали перу нашого земляка. А. Лотоцький, як знавець багатьох іноземних мов, ознайомлював українських дітей з кращими зразками світового письменництва. У цьому ж виданні письменник надрукував цикл краєзнавчих оповідань.
1934 року Антін Лотоцький видав 4 томики «Історії України для дітей». Того ж року побачили світ «Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову», оповідання «Три побратими» та ін. Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті, георафічно-пізнавальні оповіді: «На світанку», «Козак Гайда». Легендарне оповідання про початки Києва (1935);»Княжа Галиця» (1936), «Отрок князя Романа», «Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.» (обидві - 1937); «Від Ля Плати по Анди. Землеписне оповідання»; «Колосся Божої Матері. Марійські легенди» (обидві - 1938). А ще побачили світ дуже популярні серед дітей вірші «Пригоди Ромка Помка» (1938), цикл оповідань з вітчизняної історії «Було колись на Україні» (кн. 1 - 5, 1934 - 38), поема «Золоті ворота» (1937), книга «Сім чудів світу» (1939)… Крім того, у співпраці з М. Угриним-Безгрішним - підручник «Коротка граматика української літературної мови», який вийшов у Рогатині двома виданнями (1936, 1938).
Напередодні Другої світової війни А. Лотоцький написав одну з найкращих своїх книжок - «Княжа слава». Вийшла вона вже під час німецької окупації - 1942 року в «Українському видавництві» (Краків - Львів). Крім того, у творчому доробку письменника - низка літературно-критичних та мовознавчих досліджень, науково-популярні, публіцистичні статті та інші твори.
1946 року Лотоцького прийняли у Львові до Спілки письменників України.
Помер письменник 28 травня 1949 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд