Re: цензії

Давно відомо, що без минулого немає майбуття, але мало хто знає, як довести це навіть на двохстах сторінках роману. Автори цього огляду – точно знають, адже історія в їх книжках – це не переказ відомих фактів, а проживання епохи на прикладі чи то родинної біографії, а чи в контексті власного життя. У будь-якому разі, навіть альтернативна історія – тобто розповідь про те, як могло би бути насправді – виявляється у цих книжках не зайвим застереженням.

"Ворлеґан", Вінстон Ґрем.

(Х.: Фабула, 2018)

Головні події цієї саги розгортаються в кінці XVIII – першій чверті XIX століття, місце дії - англійське графство Корнуолл. "Ворлеґан" – це четверта книжка із саги про Полдарків, і на передній план знову виступає постать головного героя циклу Росса Полдарка. Щоправда, він змінився.

"Увесь час повертаючись додому Россу нетерпеливилося. Зникло задоволення від подорожі, і, побачивши скелі Корнуолла, замість того, щоб дванадцять годин знудьговано споглядати на обрій, він вирішив зійти на берег відразу". Тож на читача чекають захоплюючі та драматичні події, глибока криза у подружньому житті Росса й Демельзи, відлуння напівзабутих кохань. А тим часом юні Керолайн Бенвенен та Дуайт Еніс планують таємну втечу, наслідки якої неодмінно вразять поціновувачів творчості видатного майстра сюжетної інтриги Вінстона Ґрема. "Полдарки" в сучасній Англії мають заслужену популярність і любов читачів. Саме тому ВВС двічі адаптувала весь цикл у телесеріали – в 1975–1977 і 2015 роках.

"Сліпобачення", Пітер Воттс

(К.: Видавництво Жупанського, 2018)

За сюжетом цього незвичайного роману, наприкінці ХХІ століття людство, яке і без того стоїть на порозі невідворотних змін, зіштовхується з новою проблемою – першим контактом з космічними прибульцями. Утім, проблема не в тому, що до нас, нарешті, завітали гості, а що ми не виявилися для них ані гостинними господарями, ані гідними ворогами, ані будь-яким, хто заслуговує на погляд із всесвіту. Тим паче, що зір – на який людство покладалося протягом мільйонів років своєї земної еволюції, виявився нічого не вартим, коли справа дійшла до комунікації з "іншим", невідомим і чужим.

Тож космічний корабель "Тезей" вирушає на пошуки того, хто кілька років тому несподівано відвідав Землю, швидко просканував її у всіх можливих спектрах і так само блискавично зник. Але останньої миті встиг надіслати кудись за межі Сонячної системи сигнал невідомого змісту. І залишається невідомим, з якою метою "інші" здобували інформацію про Землю та її мешканців, водночас уникаючи жодних контактів.

"Печатка янгола", Ненсі Г’юстон.

(Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018)

Історичне тло цього роману – справжньої перлини франко-канадської літератури – післявоєнна Франція, в якій, за свідченням автора, "життя прекрасне – і дуже сучасне". Половина розмов у країни точиться довкола політики, половина – довкола скандального вчинку Бріджит Бардо, яка бойкотує Каннський кінофестиваль. Так само у Парижі 1957 року "безробіття немає, автівки сяють хромом, телеекрани освітлюють домівки, режисери гонять нові хвилі, із дітлахів вибухає бум, а Пікассо розпочинає роботу над "Ікаром у мороці", велетенською фрескою на замовлення ЮНЕСКО".

Тож не дивно, що історія, яка сталася в багатонаціонального кварталі Маре – це "інтернаціональні" пригоди французького єврея Рафаеля і угорського єврея Андраша, які покохали німкеню Заффі. Перший – естет, який марить світом музики, другий бореться за перемогу соціалізму в усьому світі, але проти його радянської моделі. Насправді історія драматична, багатошарова, з трагічним фіналом. Інтрига ж полягає в тому, ким більше захоплена дівчина і кому віддасть перевагу. "Серед цього багатомов’я Заффі почувається затишно: говорить мало, натомість слухає, усміхається, подає чай і миє склянки в маленькій раковині, пишаючись, що її визнають за господиню цієї оселі".

"Казимир Малевич", Ігор Коляда

(Х.: Фоліо, 2018)

Чергова важлива книжка про видатного художника-авангардиста – ще один крок до повернення його в українську культуру, з якої він насправді вийшов. Згадки про батьків і дитячі роки, юність і навчання, ранній футуризм і виставки "Бубнового валета", а також про те, що Курськ не так давно належав до Слобожанщини, про що свідчать географічні мапи 1930-х років.

Завдяки дбайливому, щирому та професійному ставленню до постаті одіозного художника загальновідомі деталі біографії Малевича, який увійшов до історії авангарду своїм легендарним "Чорним квадратом", обростають "етнографічним" матеріалом. Загалом від символізму, модерну і примітивізму до динамічного, космічного і магнетичного супрематизму – саме такий шлях пройшов цей художник, архітектор, педагог і філософ, тож повернення до джерел його творчості наразі дуже важливе. Учень Миколи Мурашка і Миколи Пимоненка, художня поетика якого завжди ріднила його з Україною (а саме – з Гоголем), таємничий мистець Казимир Малевич, нарешті, повноваго входить до історії наших стосунків із світовим авангардом.

"Невідоме Лівобережжя. 1960–1980-ті", С.Широчин, О.Михайлик, К.Степанець

( К., 2018)

З цієї книжки читач з подивом виявить не лише споріднені риси між радянським конструктивізмом і європейським Bauhaus, але й дізнається, історію столичної архітектури, і зокрема масового житлового будівництва лівобережного Києва епохи застою. Загалом книга продовжує розповідь авторів про невідомий лівобережний Київ найбільш недооціненого періоду 1960–1980-х років – епохи житлових масивів і типового житлового будівництва.

Тож мова про красу і переваги житлових мікрорайонів, їхню історію і творців, революційні технічні новинки того періоду й грандіозні нереалізовані плани та ідеї багаторівневих урбаністичний просторів, що випередили час. Досліджено, як із типових будівель збиралися цілі архітектурні ансамблі, в тому числі – "київський Стоунхендж". У виданні представлено рідкісні архівні фотографії та ескізи, висотні види з дахів і незвичні ракурси, отримані при аерофотозніманні, а також низка унікальних проектних ескізів.