Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Події

12.08.2019|14:49|Буквоїд

Помер Василь Лучик

11 серпня на 65 році життя пішов із життя український мовознавець, етимолог, доктор фіололгічних наук і професор Василь Лучик.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Василь Ожоган. 

Народився Василь Лучик 20 жовтня 1954 року у селі Михайлівка Кельменецького району Чернівецької області

1980 року закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Навчався у докторантурі при кафедрі української мови Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова.

Був завідувачем завідувач кафедри загального і слов´янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України.У 1995 році захистив докторську дисертацію на тему «Гідронімія Середнього Дніпро-Бузького межиріччя» зі спеціальності «Українська мова».

P.S. «Буквоїд» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Василя Лучика



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери