Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Події

22.10.2012|08:05|Буквоїд

Помер Єжи Літвінюк

У Варшаві у віці 89 років помер один із найвідоміших польських перекладачів Єжи Літвінюк.

Він народився 30 березня 1923-го року у м. Кременець (тепер Тернопільської області). Після Другої Світової війни рік провів у радянських таборах. Після того став перекладачем, перекладав з литовської, естонської, білоруської, російської, фінської та української. Вершинним його здобутком вважається польський переклад Калевали (1998 р.) З української перекладав, зокрема, Валерія Шевчука та Богдана-Ігоря Антонича.

2008 року за значний внесок в популяризацію української літератури Єжи Літвінюка було нагороджено українським орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Інформація: «Літакцент»

Фото: wikimedia.org



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери