
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Події
16.06.2022|16:21|Буквоїд
Дорж Бату презентує продовження «Моцарта 2.0» – роман «Коко 2.0»
Мандри у часі, Коко Шанель, Моцарт, Нью-Йорк, Флоренція та Україна, мистецтво й мода, що змінювали світ –у довгоочікуваному романі Доржа Бату «Коко 2.0»
«Видавництво Старого Лева» готує для читачів новинку — роман автора українських бестселерів про Франческу, «Таємниця Старого Лами» та «Моцарт 2.0» Доржа Бату «Коко 2.0». Книга, що побить світ у липні, є продовженням історії, що розпочалася у книзі «Моцарт 2.0». Однак у новій пригодницько-детективній історії на перший план виходить законодавиця моди з непростим характером та життям – Коко Шанель. Окрім неї, на сторінках книги присутній цілий калейдоскоп імен: як відомих читачам з першої частини, так і відверто несподівані герої світової історії, серед яких геній епохи Відродження Леонардо да Вінчі та, навіть, авіаконструктор Ігор Сікорський. А ще екскурс світом моди, великих винаходів, цікавих історичних фактів та пошук відповіді на одвічні питання: чи здатні люди змінюватись та чи варто давати їм другий шанс?
Хто ж не знає легендарну мадемуазель Шанель, творчиню маленької чорної сукні, твідового костюма, парфумів №5 та інших революційних модних штучок? Дивовижно, але її ідеї і досі не втрачають популярності. Виявляється, що після своєї смерті Ґабріель Шанель, як і Моцарт, змогла стрибнути крізь час і простір та замешкала в Нью-Йорку ХХІ століття! Доля підкидає геніальній кутюр’є все нові і нові сюрпризи: невгамовний Моцарт і його подруга Стася безслідно зникають. Першою ниточкою у розслідуванні стає загадкова записка, яку знаходять працівники Музею Метрополітен. Усе б нічого, але написана вона на малюнку самого Леонардо да Вінчі! Коко Шанель розуміє, що це чудова нагода з’ясувати, як і навіщо відбуваються мандрівки у часі, а головне — хто за цим усім стоїть.
«Коли я завершував роботу над пригодами Моцарта і Стасі, я вже знав, хто вийде на перший план у наступній книзі. Мадемуазель Ґабріель з одного боку — повний антипод Моцарту: створила свою імперію і двічі змогла довести її до піку популярності. Вольфґанґ за життя імперії не створив, а його сімейний бюджет нагадував решето. Самотня Шанель і Моцарт, ніжно любимий дружиною, учнями і друзями. З іншого боку, Вольфі і Коко — генії, котрі отримали визнання ще за життя, котрі добивались того, чого не хотіли, а хотіли того, чого так і не добились. Образ Шанель привабив мене тим, що він складніше за інтегральні рівняння і математичну індукцію. Шанель — маленька дівчинка у тілі дорослої жінки, зі своїми травмами і переживаннями, і Шанель, як диктаторка, брехуха і чудова акторка, котра не грає на публіку, а примушує саму публіку грати для неї, у театрі одного глядача, під назвою «World Fashion Industry», — розповідає про головних героїв книги Дорж Бату. — Цього разу буде закручений сюжет, де вже знайомі читачеві герої, розв’язуватимуть задачку, котра на перший погляд є складнішою за загальне рівняння п’ятого степеня чи гіпотезу Пуанкаре. Але лише на перший погляд… У математиці вкрай потрібно бути уважним до найдрібніших деталей, лише тоді можна розв’язати проблему. Так і у романі «Коко 2.0», є багато незначущих, на перший погляд, деталей, котрі згодом відіграють ключову роль».
Як і попередня книга автора, «Коко 2.0» має інтерактивну частину – qr-коди, що скеровують читача до відеороликів про секрети життя та творчості Коко Шанель, моделей одягу, і звісно, музики Моцарта у виконанні найкращих колективів світу. Незмінним є також і художнє оформлення книги – її прикрашають влучні та дотепні ілюстрації Юлії Самелюк.
«Я починав писати продовження історії Моцарта і його друзів так само легко, як тяжко її завершував. Вже тоді, коли я працював над найвідповідальнішою частиною романа, росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. І, як ви розумієте, мені вже стало не до роману. На роботі пекло, племінник Олексій вирушив на передову, а вечори минали у безкінечному гортанні новинної стрічки. Коли 3 березня з’явилась звістка про те, що місцевим мешканцям вдалось врятувати з палаючого музею у Іванкові безцінні картини Марії Приймаченко, я задумався: «Ці суки хочуть знищити українську культуру, мову. Вони хочуть знищити український народ. А що роблю я? Я зупинив роботу над романом. Чи правильно я зробив? Чи дамо ми росіянам знищити українську літературу?». Відповідь була очевидна, – продовжує розповідь про роботу над книгою Дорж Бату. – 5 березня я написав Мар’яні Савці: «Нам потрібні зараз хороші і добрі історії». І ми з моєю редакторкою, блискучою і талановитою письменницею і перекладачкою Женею Кузнєцовою, продовжили роботу над текстом. Про те, як Женя стала фактично співавторкою мого тексту, я ще розповім, це окрема історія, а поки скажу, що «Коко 2.0» у її редакції – суцільна насолода! Як і завжди, мої герої оживуть у малюнках Юлії Самелюк, а передмова дизайнерки Ярини Жук вразить вас не менше, аніж передмова Вахтанґа Кіпіані до “Таємниці старого лами”».
«Дорж Бату без жодних перепон і обмежень переміщає читачів з одного часу в інший: то закине в оливкові вигорілі долини, то приземлить прямо у квартиру посеред нью-йоркських хмарочосів. При цьому автор у кожному часі разом із персонажами частує нас відповідними наїдками і напоями, а ще виважено і красиво вбирає: приміряйте легендарний костюм Шанель, гаптований золотом гульфик і три середньовічні сукні поверх білизни з ананасами. Та головне – які розмови, сумні і бешкетні, точаться у цих часових проваллях. І з якими неочікуваними людьми доводиться зустрічатись», – Євгенія Кузнєцова, письменниця, блогерка.
«Коко Шанель – дуже непроста і непересічна особистість. Зрештою, ця книжка – теж непроста і зовсім непересічна. Хто з нас не фантазував про другий шанс, коли можна почати життя спочатку? Виправити всі помилки або ж наробити їх ще більше... Дорж Бату дає шанс Коко Шанель переписати власну історію, а разом з нею, можливо, й історію моди. А ми тим часом можемо дізнатися більше про закулісся одного з найвідоміших брендів сучасності та все про складний характер Шанель, а також про те, як світ впливає на моду, а мода – на світ», – Андре Тан, український модельєр і дизайнер одягу.
«"Коко 2.0" захоплює у каскадну круговерть подій. Читаючи книгу, ти проживаєш ще одне життя. Але поринаючи в "Коко 2.0", ти проживаєш їх декілька. І вони сповнені власного стилю, пошуку натхнення і сенсу. А це гарні мотиватори, щоб пірнути в книжку», – Маркіян Прохасько, письменник, учасник антарктичної експедиції, автор книги "Мрія про Антарктиду".
Дорж Бату – письменник, автор книг «Франческа. Повелителька траєкторій», «Францеска. Володарка офіцерського жетона», «Моцарт 2.0», «Таємниця Старого Лами». Народився і виріс в Бурятії, закінчив Бурятський державний університет. За освітою історик-сходознавець, спеціаліст з історії Китаю. Одружився з американською дизайнеркою українського походження Яриною Жук і 2002 року переїхав жити до України. Виховують двох доньок, Софію та Христину. Працював телевізійним журналістом на загальнонаціональних каналах «1+1» та «Інтер». Переїхавши до США, працював кореспондентом «Голосу Америки» та «ТСН». Член Медіакорпусу ООН. У 2013 році покинув журналістику і став працювати у авіакосмічній галузі. Нині Дорж Бату - математик, спеціаліст з траєкторій космічних апаратів.
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем