Re: цензії
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
- 23.05.2026|Богдан Дячишин, ЛьвівБог любові – тут, на землі
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Події
24.04.2020|14:05|Буквоїд
Новий роман Петра Яценка «Магнетизм» вийшов у «Видавництві Старого Лева»
«Міста, як і люди, можуть помирати. Достатньо прикласти руку до будівель, і ти відчуєш, як пульсація покидає їх, серце міста зупиняється», – переконаний письменник Петро Яценко. Саме про стосунки міст та їхніх мешканців його новий, дев´ятий за рахунком роман – «Магнетизм». Книга вийшла у «Видавництві Старого Лева»» та зовсім скоро з´явиться в українських книгарнях.
Роман «Магнетизм» – це тонке сплетіння суворих реалій та магічної історії. Назва книжки є лейтмотивом усієї оповіді, бо саме це явище пов´язує героїв та локації, веде читача сюжетом книги. «Магнетизм – це фізичне явище, що означає притягування різнорідно заряджених предметів, – ділиться роздумами Петро Яценко. – Це також тяжіння людини до людини, а ще – людини до місця. Отже це фізичне явище, чуттєве та культурне. Останній момент мене особливо зацікавив –прив´язаність людини до міста. Свого часу я мешкав у Львові, Києві, Вроцлаві, Відні й у Лондоні. Зауважив, що кожне місто має свій вплив на мешканців: як позитивний, так й негативний. З містом можна домовлятися, жити в унісон. Або ж заважати місту, а місто заважатиме тобі».
У романі йдеться про Київ та Донецьк. Власне, дія книжки починається в окупованому Донецьку, з якого головна героїня тікає у столицю. Проте й Київ не приймає Гайку з розкритими обіймами, дівчині доводиться багато пройти та відкрити чимало таємниць, аби потоваришувати з містом. «Для мене Київ завжди був таким собі добрим дядечком, який може дати тобі усе: гроші, кохання, щастя врешті-решт, – каже автор. – Проте моя героїня пізнає це місто зовсім з іншого боку. Чому у книзі з´явився Донецьк? По-перше, це окупована територія, до якої прикута зараз наша увага. А по-друге, звідти походить одна з гілок моєї родини. Моя бабця народилася в Сталіно, так тоді його називали. Я любив спостерігати, як відрізняється характер бабці і галичан, бо бабця власне жила з нами у Львові. Інколи ця відмінність йшла не на користь бабусі, але бувало, що й на користь. Це знову ж таки привело мене до роздумів про зв´язок людини і міста».
Головна героїня книжки – Марія Гай, або ж просто Гайка – має реальний прототип, якого письменник зустрів на одному з фестивалів у Києві та вирішив вписати у книгу: «Моя героїня Марія має незвичну здатність – притягувати металеві предмети. Зокрема через це вона отримала прізвисько Гайка. Вона може зчитувати магнітні записи на металі. Якщо ми заглибимося у технічний бік цього питання, то пам´ять нашого комп´ютера записана на пластинах старого-доброго жорсткого диску саме завдяки магнетизму. Вже не кажучи про бобінні магнітофони, касети тощо. Марія розвинула у собі свою особливість і може, доторкнувшись до металевого поручня, прочитати інформацію, яку на ньому залишили інші люди. З цим також пов´язане і її хобі: робити прикраси із коліщат від старих механічних годинників. Бо годинник – це річ, яку люди весь час носять на собі і відповідно, залишають чимало інформації про себе. Гайці вдається скомбінувати коліщата від різних годинників так, що людські долі сплітаються і виходить "нова історія в металі". Покупці не знають таємниці цих прикрас, проте вироби дивним чином ваблять їх. У героїні є прототип. Якось я брав участь у фестивалі Kyiv Steam Con, де була представлена стімпанкова культура. І власне там я познайомився з майстринею, яка виготовляла подібні прикраси й надихнула створити образ Гайки».
Цікавим є факт, що «Магнетизм» вперше публічно зазвучав не українською мовою – автор встиг прочитати книгу чеським книгоманам, також уривок з книги був надрукований у польському літературному журналі в перекладі Марціна Ґачковського.
У романі йдеться про Київ та Донецьк. Власне, дія книжки починається в окупованому Донецьку, з якого головна героїня тікає у столицю. Проте й Київ не приймає Гайку з розкритими обіймами, дівчині доводиться багато пройти та відкрити чимало таємниць, аби потоваришувати з містом. «Для мене Київ завжди був таким собі добрим дядечком, який може дати тобі усе: гроші, кохання, щастя врешті-решт, – каже автор. – Проте моя героїня пізнає це місто зовсім з іншого боку. Чому у книзі з´явився Донецьк? По-перше, це окупована територія, до якої прикута зараз наша увага. А по-друге, звідти походить одна з гілок моєї родини. Моя бабця народилася в Сталіно, так тоді його називали. Я любив спостерігати, як відрізняється характер бабці і галичан, бо бабця власне жила з нами у Львові. Інколи ця відмінність йшла не на користь бабусі, але бувало, що й на користь. Це знову ж таки привело мене до роздумів про зв´язок людини і міста».
Головна героїня книжки – Марія Гай, або ж просто Гайка – має реальний прототип, якого письменник зустрів на одному з фестивалів у Києві та вирішив вписати у книгу: «Моя героїня Марія має незвичну здатність – притягувати металеві предмети. Зокрема через це вона отримала прізвисько Гайка. Вона може зчитувати магнітні записи на металі. Якщо ми заглибимося у технічний бік цього питання, то пам´ять нашого комп´ютера записана на пластинах старого-доброго жорсткого диску саме завдяки магнетизму. Вже не кажучи про бобінні магнітофони, касети тощо. Марія розвинула у собі свою особливість і може, доторкнувшись до металевого поручня, прочитати інформацію, яку на ньому залишили інші люди. З цим також пов´язане і її хобі: робити прикраси із коліщат від старих механічних годинників. Бо годинник – це річ, яку люди весь час носять на собі і відповідно, залишають чимало інформації про себе. Гайці вдається скомбінувати коліщата від різних годинників так, що людські долі сплітаються і виходить "нова історія в металі". Покупці не знають таємниці цих прикрас, проте вироби дивним чином ваблять їх. У героїні є прототип. Якось я брав участь у фестивалі Kyiv Steam Con, де була представлена стімпанкова культура. І власне там я познайомився з майстринею, яка виготовляла подібні прикраси й надихнула створити образ Гайки».
Цікавим є факт, що «Магнетизм» вперше публічно зазвучав не українською мовою – автор встиг прочитати книгу чеським книгоманам, також уривок з книги був надрукований у польському літературному журналі в перекладі Марціна Ґачковського.
Петро Яценко — письменник-прозаїк, журналіст, викладач креативного письма. Лауреат всеукраїнських літературних конкурсів «Нові автори» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», за роман «Йогуртовий бог»), «Смолоскип» (за повість «Мар´яна, чи Дерево бодхі»). Стипендист програм Gaude Polonia (кураторка — Ольга Токарчук), Bank Austria Literaris (2012). Автор дев´ яти книг прози, найновіша з яких – «Магнетизм» вийшла 2020 року у «Видавництві Старого Лева». У 2016 р. Чернігівський Молодіжний театр за романом Петра Яценка «Повернення придурків» поставив однойменну виставу. У 2018 р. отримав у Львові Премію міста літератури ЮНЕСКО за роман «Нечуй. Немов. Небач». Народився у Львові, мешкає з родиною у Києві.
Коментарі
Останні події
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 21.05.2026|13:04«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему
