Re: цензії

20.01.2025|Олександра Салій
Пароль: Маньо
16.01.2025|Ігор Чорний
Бориславу не до сміху
09.01.2025|Богдан Смоляк
Подвижництво, задокументоване серцем
07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
Головна\Події\Презентації

Події

26.07.2012|14:46|Буквоїд

Поезія Ігоря Бондаря-Терещенка у перекладі Андрія Пустогарова

У четвертому числі журналу «@оюз писателей» опублікована поезія ІБТ, яку російською переклав Андрій Пустогаров. Пропонуємо увазі добірку віршів.

З книги «Поsтебня»

 

Юг

 
кiт у чобутях товариш жучок 
вижила в тiй борнi 
стрiляла по шляпках i по манто 
по жирних очах 
по менi
 
пережила усю гепеву
де кожен третiй - шпiйон
всi стiни списала у рiднiм краю:
неп - нет
drug - друг
i спартак - чемпiон
спасу нема i запас анашi 
дражнить чекiстський нюх 
товариш жучок читає вiршi 
та iншу мою 
херню
 
 

Из книги «Поsтебня»

 

Юг

 
кот в сапогах товарищ жучок 
ты выжила в той войне
стреляла по шляпам и по манто
по жирным глазам 
по мне
 
пережила ты всю гэпэу
где каждый третий шпион
писала на стенках в родимом краю
нэп - нет
drug - друг
и спартак - чемпион
 
а спаса нет анаши косяки
дразнят чекистский нюх
товарищ жучок читает стихи
и остальную мою
херню
 
 

Соло

 
сюзi зонтаґ твоє сюзiкватро 
наче квадро набридло менi 
все не так вiдбувалось у барта 
i не так все було в потебнi
 
i не так вже й самотньо в буфетi 
тамтi дверi хоч не замикай:
беньямiн роб-грiє i канеттi 
адорно авербах i батай
 
i не так вже й в клозетi самотньо 
всюди сюзi i зона i жизнь 
зачинятися нинi не модно 
щоб читати маґiчний фашизм
 
я писав вiн писав ти писала 
сюзi к´ю вийшло вдале як штамп 
наче харкiвськi нетрi вокзалу 
наче вискубаний мандельштам
 
так що зонтаґ твоя парасоля 
нi фiґа не прикриє мене 
як почнеться такеє тут соло... 
отто дiкс герман брох жан жене
 
 

Соло

 
сюзи зонтаг твое сюзикватро
словно квадро наскучило мне
ведь не так там всё было у барта
когда он заходил к потебне
 
и не так уж тоскливо в буфете
только дверцу ты не закрывай
беньямин роб-грийе и канетти
адорно авербах и батай
 
запираться в клозете не модно 
всюду зонтаг и зона и жизнь 
чтоб читать без помехи сегодня
твой магический сюзи фашизм
 
я писал он писал ты писала
сюзи кью удалась словно штамп
будто в харькове дебри вокзала 
как раздёрганный вдрызг мандельштам
 
так что зонтик твой сюзан весёлый
не прикроет ни капельки мне
и такое начнётся тут соло
отто дих герман брох жан жене
 
 

Ротонда

 
Казали: успiху - ґудлак! 
i хай щастить у цьому свiтi. 
А озирнувсь на цей ґулаґ, 
то всюди - вiтер.
 
Та всюди сталiн на землi, 
i упирi, i вовкулаки. 
Ввесь свiт у присмерку змалiв,
нема ґудлаку.
 
Можливо, грiх i негаразд, 
i дух, припсярений до кону. 
Але ж ґудлак... i раз-у-раз -
як на iкону.
 
 

Ротонда

 
Удачи, мол, тебе - гудлак!
Пусть повезёт на этом свете!
Я оглянулся на гулаг,
повсюду - ветер.
 
Повсюду сталин на земле,
и упыри, и волкулаки.
И мир весь съёжился во мгле,
и нет гудлака.
Повсюду грех хватает нас.
сдыхает дух - всё по закону.
Но всё ж гудлак - за разом раз,
как на икону.
 
 

Лопань

 
ставиш крапку в артикулi й кажеш «обiд» 
«де?» спитається арт ти вiдкажеш «ibid» 
«де?» спитається сооi сподiваючись на 
хоч каварня у цьому районi одна
 
i до неї пливти пiдлiтати й брести 
через рейки трамвайнi й рiчковi мости 
там з´їси якусь клюкву i радiсний вже 
як в столичнiм салатi як в яйцi фаберже
 
там сподiваний дрiнк i негаданий бульк 
витягають iз серця пiсний пролеткульт 
i виходить iз тебе просвiтлений раб 
i пензлює iзнову до артiвських зваб
 
плаче cool у каварнi пiд лейблом «аїд» 
бо скiнчився без арта для нього обiд 
«де?» спитаєшся ти переплутавши схрон 
«там!» гукне лiвий берег рiки ахерон
 
 

Лопань

 
ставишь точку в конце и период закрыт
«на обед?» спросит арт ты ответишь «ibid» 
«где?» подаст голос cool понадеявшись на
хоть столовая в этом районе одна
 
до неё будешь плыть долетать и брести
через рельсы трамваев и речек мосты
а в ней клюквы поел и доволен уже
как в салате столичный в яйце фаберже
 
дринк обычный в конце и негаданный бульк
выгоняют из сердца сухой пролеткульт 
из тебя просветлённый был выдавлен раб
чтобы сызнова в арт он вцепился как краб 
 
плачет cool от обиды под лейблом «аид»
был без арта обед и шалманчик закрыт
«где?» ты спросишь у них перепутавши схрон
«там!» в ответ левый берег реки ахерон
 
 

З книги «Коза-дерида»

 

Джанкой

 
ален гiнзберґ i вудi ален
не дiйшли до наших вiталень
уден з них був їздцем безжурним
другий оскарiв кидав до урни
почекають обидва на кухнi
поки взую балетнi туфлi
поки удена дочитаю
гляну в очi кольору чаю
закурю
пiпi в факс заправлю
з привiтаннями пiтеру-павлю
 
не курити вже якось зможу
проживу на два тижнi довше
i звичайно ж усi два тижнi
буде дощ вiд нью-йорка до вижниць
на фiґа? почекаю на кухнi
поки смажаться яйця тухлi
поки хлопцi он-о ганяють
на мопедах i просто так
твої очi кольору смерти
не жени
ален буде первий
вудi вийде i буде мудак
 
ми не робимо андеґраунд
не рiзнимося лiвий-правий
ми злiзаємо геть з мопеда
з цим взуттям знов до ортопеда
подивись на туфлi на кахлi
знов на кухнi слiди прочахли
нiби прiзвище на е-мелi
що робити тепер земелi?
закурю
дощ два тижнi плаче
чаю кольору вiн не бачив
 
 

Из книги «Коза-дерида»

 

Джанкой

 
аллен гинзберг и вуди аллен
не добрались до наших спален
из них уден ездок был вольный
другой оскаром недовольный
так пускай подождут за бугром
пока я допиваю свой бром 
пока удена дочитаю
и в глаза погляжу цвета чая
закурю
пипи в факс заправлю
с поздравлением питеру-паулю
 
научусь не курить уже больше
проживу на два месяца дольше
и конечно все эти два месяца
буду мыло искать чтоб повеситься 
посижу-ка я лучше на кухне
пока тесто в кастрюле разбухнет
пока дети вдоль дома гоняют
на мопедах и просто так
а глаза твои цвета смерти
не гони
аллен выпадет первым 
вуди выйдет и будет мудак
 
мы не делаем андеграунд
рассчитайся на левый-правый
мы слезаем уже с мопеда
с этой обувью к ортопеду
доплетёшься теперь еле-еле
посмотри на следы-ка земеля
или лучше на кафель на кухне
у меня все е-мейлы протухли
закурю
дождь по крышам врубает
цвета чая не замечая

На фото: Ігор Бондар-Терещенко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

22.01.2025|11:18
Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
22.01.2025|11:16
«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
22.01.2025|09:24
«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
20.01.2025|10:41
Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
17.01.2025|11:04
Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
15.01.2025|10:48
FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
12.01.2025|20:21
Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
12.01.2025|08:23
«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
11.01.2025|21:35
«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові
11.01.2025|09:00
«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»


Партнери