Вперше цей твір в друкованому варіанті читацька аудиторія побачила на сторінках журналу «Юність» в 1966 році, а вже за рік у видавництві «Молода Гвардія» вийшов наполовину скорочений російськомовний варіант твору в книжковій палітурці.

Нелегке життя випало на долю автора та його твору. Зміст роману має реальне підґрунтя: все, що написано в книзі було безпосередньо побачено та пережите ним особисто. Анатолій Кузнєцов занадто близько торкнувся правди. Він втратив сон, копирсаючись у людських трагедіях. Влітку 1969 року втік з СРСР, узявши з собою плівки, серед них і плівку з «Бабиним Яром». Опинившись по той бік залізної завіси, він одразу робить вчинок, на який зважилося б небагато емігрантів. Кузнєцов дає інтерв’ю англійській газеті «Санді Телеграф». В кращих традиціях «жанру сповіді» він розповідає про те, що дав формальну згоду на співпрацю з КДБ. Кузнєцов просить політичного притулку – його приймають. І ось, нарешті, зусилля письменника увінчалися успіхом. Нью-йоркське видавництво публікує роман-документ «Бабин Яр». Все до останнього слова, вся правда до останньої краплі, жодного тиску цензури. Але письменник все одно нещасливий. Він нарешті вирвався з залізної завіси, що розколола світ на дві частини, й лише тут зрозумів, що ця тріщина проходить прямісінько через його серце. І цей тягар виявився для нього не підйомним. Помер  Анатолій Кузнєцов від третього інфаркту в 1979 році, трохи не доживши до 50 років.

В презентації візьмуть участь: Ігор Степурін – директор компанії «Самміт-книга», перекладач твору на українську мову Сергій Батурин – письменник, багаторазовий лауреат літературного конкурсу «Коронації слова» та Тетяна Євстаф’єва – завідуюча відділом «Бабин Яр» музею історії м. Києва.

Інформація: empik