Активна боротьба за права жінок останніх років помітно відгукнулася у кінематографі. З’явилися перший фільм про супергероїню «Диво Жінка», жіноча версія «друзів Оушена» і низка реалістичніших феміністичних маніфестів.

Тож не дивно, що цьогорічні стрічки про письменниць (Мері Шеллі, Колетт, Астрід Ліндґрен) виявилися найцікавішими.Українське кіно, хоча і не встигає йти в ногу зі світовими тенденціями, теж планує долучитися до творення сильного жіночого образу на екрані. Триває робота над фільмом про Лесю Українку, який обіцяють завершити до 2020 року.

Ну а ми сьогодні говоримо про 7 кінокартин, які вже вийшли на великі екрани.

Мері Шеллі та монстр Франкенштейна Mary ShElley

• США, Велика Британія, Люксембург
• Режисерка Гайфа Аль-Мансур 

Слабким місцем фільмів про сильних жінок найчастіше стає те, що їх знімають переважно чоловіки. У випадку з «Мері Шеллі» за матеріал взялася режисерка з Саудівської Аравії, яка у своїх стрічках послідовно відстоює права жінок 

«Мері Шеллі» розповідає історію британської письменниці, авторки «Франкенштейна, або сучасного Прометея», твору, який BBC Culture назвало у трійці сюжетів, що змінили історію людства, пропустивши вперед лише «Одіссею» та «Хатинку дядька Тома».

Стрічка зосереджується на досвіді, який став підґрунтям для глибокого драматизму «Франкенштейна» – дитинство без матері, вигнання з батьківського дому, втрата власної дитини.

Найвідоміший епізод з біографії Шеллі – літо проведене у компанії її коханого поета-бунтівника Персі Шеллі, Лорда Байрона і доктора Джона Полідорі, майбутнього автора «Вампірів». Про ті події зняли кілька стрічок, зокрема ексцентричний горор «Ґотика» Кена Расселла. Але «Мері Шеллі» використовує цей епізод і початок роботи над «Франкенштейном» лише як кульмінацію життєвого досвіду авторки й початок її становлення як письменниці.

Колетт Colette

• США, Велика Британія.
• Режисер Вош Вестморленд

Юна Колетт у виконанні Кіри Найтлі стає дружиною видавця, відомого як Віллі. Чоловік пропонує їй писати, але видає твори під власним іменем. Книжки стають бестселерами, особливо популярними серед жіночої аудиторії. Конфлікт спалахує, коли чоловік змушує Колетт написати чергову книжку, але її вже не влаштовує роль «письменниці-привида». 

Героїня Кіри Найтлі йде від чоловіка, починає виступати у театрі Мулен Руж, а Париж початку минулого століття з цікавістю спостерігає за її любовними інтригами з чоловіками та жінками. 

Наступні книжки Колетт здобувають ще більшої популярності та визнання. Її твори подобаються кінематографістам, тож їх неодноразово екранізують визнані французькі режисери, а американський мюзикл «Жіжі» – отримує 9 Оскарів, зокрема за сценарій.

Дружина The Wife

• США, Велика Британія, Швеція
• Режисер Бйорн Рунґе

Ще одна історія, хоча цього разу й не біографічна, про подружжя, в якій чоловік привласнює літературні здобутки дружини. 

Дія відбувається вже після боротьби за право жінки писати, яким присвячені «Мері Шеллі» та «Колетт». Проте героїня все ще не вірить у можливість пробитися у чоловічий світ літератури. Відтак її чоловік радо користається її послугами редакторки і «авторки-привида», залишаючи дружину в тіні.

На схилі років головні герої у виконанні Гленн Клос і Джонатана Прайса приїздять отримати Нобелівську премію з літератури. Проте юне захоплення чоловіка і журналіст, який здогадується про містифікацію, повертають подружжя до питання авторства.

Бути Астрід Ліндґрен Unga Astrid

• Швеція, Данія
• Режисерка Пернілл Фішер Крістенсен 

Біографічна історія про авторку дитячих книжок «Малий і Карлсон, що живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха». 

Стрічка розповідає про майбутню гордістю шведської літератури з юних років, показує її досвід репортерки у місцевій газеті та вагітність. Героїня теж представлена бунтівницею, вона не лише має любовний зв’язок зі старшим чоловіком – своїм редактором, а й дивно танцює і навіть відрізає кіски. 

Подібно до «Мері Шеллі», картина зосереджується на досвідові Астрід, який стає підґрунтям для її творчості, у першу чергу, недоступному для чоловіків-письменників – народженні дитини. 

«Бути Астрід» намагається відповісти на питання, яке на початку фільму звучить дитячим голосом з листів юних шанувальників: «Як вам вдається так добре писати про дитинство, якщо ви вже так давно не були дитиною?».

Дикі ночі з Емілі Wild Nights with Emily

• США
• Режисерка Маделейн Олнек 

Йдеться про американську поетесу Емілі Дікінсон, проте зосередження на її лесбійській пристрасті не дає витримати фільм у вікторіанській манірності, як це було з попередньою біографічною картиною про поетесу, яка вийшла на екрани у 2016 році – «Тиха пристрасть» Теренса Девіса.

Стрічка протиставляє офіційну біографію поетеси та гіпотезу про її гомосексуальність. Показово повчальну публічну лекцію, яку читає перша видавчиня Дікінсон, автори з насмішкою спростовують безапеляційними епізодами «як все було насправді».

Таємний клуб Гернсі любителів книг і пирогів з картопляного лушпиння The Guernsey Literary and Potato Peel Pie Society

• США-Велика Британія
• Режисер Майк Ньюелл

Події розгортаються у 1946 році. Вигадана письменниця Джульєт Адамс отримує лист від літературного клубу з острова, який окупували нацисти. Авторка вирішує, що це можливість написати щось серйозне і відправляється зустрітися з членами клубу.

Джульєт береться розслідувати життя острова під окупацією, протистояння і співпрацю з нацистами. Проте авторам фільму все ж цікавіша романтична лінія, тому вони зосереджуються на стосунках письменниці, її лондонського нареченого та острівного фермера. 

Водночас літературний світ представлений дещо різноманітніше, ніж зазвичай у подібних фільмах. До традиційних персонажів письменника, видавця та журналістів додалися ті, для кого пишуть – читачі.

Щасливий принц The Happy Prince

• Велика Британія, Німеччина, Бельгія, Італія
• Режисер Руперт Еверетт 

Наївно розраховувати, що фільм з такою назвою розповість життєрадісну історію. «Щасливий принц» – емоційна біографічна драма про найважчий період життя Оскара Вайлда, про його ув’язнення через звинувачення у содомії та спробу повернуться до нормального життя після. 

Для відомого актора Руперат Еверетта стрічка стала режисерським дебютом. Також він написав сценарій та зіграв Оскара Вайлда, відторгнутого і затаврованого суспільством через особисте життя. 

Звісно, є й інші фільми про письменників. «Дика груша» визнаного турецького режисера Нурі Більге Джейлана розповідає про хлопця, який вирішив стати письменником і відчуває на собі все неприйняття його вибору оточенням. Російський «Довлатов» про неприйняття літературних пошуків молодих письменників на державному рівні. 

А вже наступного року у кінотеатрах варто чекати українські фільми про письменників, які потерпають від радянського тоталітаризм: «Стус» (про ув’язнення Василя Стуса) та «Будинок «Слово» (про харківську мистецьку комуну у 1920-1930-х роках).