Адже тут йдеться про найцінніше - щирі дитячі серця, які під час знайомства із книгою всотують у себе усі ідеї. Перш за все увагу наймолодших привертають ілюстрації. Саме з них починається діалог дитини із виданням. Харківська художниця Дарія Ракова - це мисткиня, яка перетворює тексти на окремі візуальні світи. Її роботи наповнені філософським змістом, який близький читачам різного віку.

Кожну роботу Даша Ракова до деталей пропрацьовує. І це не дивно, адже саме точність графічної техніки найближча художниці.  

На початку цього року у «Видавництві Старого Лева» з´явилася нова книга у виконанні харківської художниці - «Казки дідуся Ґурама» грузинського казкаря Ґурама Петріашвілі. Співпраця видавництва, автора та ілюстраторки виявилась настільки вдалою, що видання отримало друге місце на Міжнародному конкурсі «Ukrainian Best Book Award» у рамках «Книжкового Арсеналу» у Києві.

Отож, про творчу кухню, ілюстрування книг та стосунки із сучасною дитячою літературою - далі у інтерв´ю із Дашею.   

Дашо, ви досить продуктивна художниця, постійно перебуваєте у процесі роботи над новими картинами. Яка художня техніка вам до душі?

В роботі над ілюстраціями частіше я використовую акварель та акварельні олівці. Це почалося в період праці над книгою «Sing song» Крістіни Россетті видавництва «Periskop». Це вірші англійської поетеси, красиві та зворушливі. Тоді я вперше поєднала акварельні олівці з аквареллю. Малювати для дітей можна по-різному - олівцями, гуашшю, зробити аплікацію. Однак для мене найзручнішою є акварель, адже вона дає можливість опрацьовувати кожну деталь якнайтонше.  

У станковій графіці мені подобається літографія, гравюра на камені. Це
старовинна, дуже красива та виразна графічна техніка. Вона мене зацікавила ще з періоду навчання в інституті. Спочатку я роблю ескіз і малюнок на камені спеціальним олівцем. Пізніше його потрібно опрацювати спеціальною кислотою, а потім віддрукувати на станку, зробити відбиток малюнка.

Цьогоріч ви працювали над ілюстраціями до «Казок дідуся Ґурама». Видання отримало друге місце у конкурсі «Ukrainian Best Book Award» на «Книжковому Арсеналі» у Києві. У цьому є ваш величезний внесок як ілюстратора. Які ваші враження? Які ще нагороди маєте на своєму творчому шляху?
Те, що «Казки дідуся Ґурама» отримали друге місце на «Книжковому Арсеналі», було несподівано та приємно. Одного дня я зайшла на Facebook і побачила новину про перелік книг-переможців у цьому конкурсі. Вирішила заглянути, що ж це за видання. Виявилось, що на другій позиції - «Казки дідуся Ґурама». Ось так і дізналась про перемогу. Щодо інших нагород, то у 2010 році мої літографії отримали третє місце на Всеукраїнському конкурсі графіки імені Георгія Якутовича у Києві. А  у 2008 році книга «Sing song» Крістіни Россетті стала номінантом Всеросійського конкурсу "Образ книги".

Як взагалі почалася ваша робота над ілюстраціями до «Казок дідуся Ґурама»?
Одного дня Мар´яна Савка написала мені листа про те, що у них є такі казки і запропонувала їх проілюструвати. Мені надіслали рукопис, в якому було значно більше казок, ніж зараз у книзі. Вони мені сподобалися, адже я люблю, коли в тексті є щось незвичайне. Мені дуже близькі образи Ґурама, його настрої і світосприйняття, тому впродовж всього періоду я працювала з натхненням.
Казки Ґурама добрі, тонкі, зворушливі і загадкові. Вони вчать любити, вчать помічати красу навколо себе і створювати її.  

Чи доводиться вам у процесі роботи над виданнями для дітей, скажімо, «підганяти» стилістику своїх малюнків? Робити їх «більш дитячими»? І чи вважаєте ви свої роботи дитячими?

Впевнена, що коли доводиться щось підганяти, нічого хорошого з цього не виходить. Треба відчути текст, зріднитися з ним, тоді можна знайти відповідну стилістику ілюстрацій.  Мені здається, що казки Ґурама не зовсім дитячі, вони сподобаються і  дорослим. В них є частка суму. Але я б назвала його світлим, не скажу, що в них присутня якась печаль чи туга.

Чи потрібно вам для того, щоб почати роботу над ілюстраціями, поспілкуватися з автором?
Взагалі, з кожною книгою все складається по-різному. З Ґурамом все чудово склалося, як то кажуть - душа в душу. Ми спілкувалися з ним упродовж усієї роботи над книгою і це було дуже приємно, тому що він мудра, добра і цікава людина.

До речі, із обкладинки книги на нас дивиться саме такий чоловік, про якого кажете. Як вам вдалося так влучно зобразити грузинського казкаря?
Мені здається, він такий і є - казковий, задумливий, трохи іронічний.

А які казки ви читаєте своїй дитині?
Моєму сину Вані сім з половиною. За період моєї роботи над казками Ґурама він встиг подружитися із Ґурамом. Вітання одне одному постійно телефоном передають. Ваня часто слухає аудіокниги, дуже любить «Снігову королеву», особливо зараз, зимовими вечорами,«Чарівника країни Оз». Намагаємося також читати щось пригодницьке, для хлопчиків - «Острів скарбів», влітку читали «Людину-амфібію».

Дашо, як ви обираєте для себе - ілюструвати книгу чи ні? Що може зацікавити вас до співпраці з видавцем?
Треба зрозуміти - твоя це книга чи ні. Якщо текст торкнув за душу, якщо бачиш, що можна цікаво втілити його на папері - варто братися за роботу.
У співпраці мене може зацікавити незвичайний, красивий текст, спільне з видавцем відчуття прекрасного, спільний смак. З видавцем важливо дивитися в одному напрямку, тоді результат буде набагато кращим. Коли все складається - то це справжня знахідка.

Ілюстрації Дарії Ракової

Хто є для вас знаковими постатями серед українських ілюстраторів?
Катерина Штанко. Люблю її роботи з самого дитинства.
Колись тато подарував мені «Норвезькі народні казки» з ілюстраціями Катерини Штанко, напевно, тоді я і закохалася в книжкову графіку. У мене є майже усі книжки з її ілюстраціями.

Чи є для вас відмінність у роботі ілюстратора та художника? Що для вас легше та приємніше - втілювати на папір чиїсь ідеї, чи створювати свої власні сюжети?
Так, відмінність є. Для мене легшою все ж є робота художника. Ступінь свободи тут інша. Ти ні до чого не прив´язаний і можеш рухатись згідно своєї уяви.
В ілюстрації художник перебуває у певних рамках. Але мені і те, й інше близько. 

Дашо, над чим працюєте зараз?
Зараз я працюю над ілюстраціями до «Зоряного хлопчика» Оскара Уайльда  для«Видавництва Старого Лева». Мені завжди подобалася ця казка і я давно мріяла її проілюструвати. Пам´ятаю, у дитинстві був дуже красивий фільм «Казка про зоряного хлопчика». Ми з Ванею нещодавно подивились його разом, йому теж сподобався.