Re: цензії

У мережі з’явилися записи 10 лекцій з курсу «Національні поети», який організували для вчителів середньої школи Літературна алабораторія та Відділ освітніх програм Мистецького арсеналу.

«Лекційні курси про літературу Мистецький арсенал проводить уже понад рік. Це не просто розповіді про класику у популярному форматі. Ми запрошуємо до виступу науковців та лекторів вищої школи, які фахово займаються певною темою, але зазвичай транслюють це ексклюзивне знання в стінах університетів чи на конференціях; а ми заохочуємо розширити аудиторію – і, звісно ж, розказати про Шевченка чи Гете популярно і доступно», – розповіла у коментарі для Читомо Оксана Щур, кураторка Літературної лабораторії «Мистецького арсеналу»

Також вона зазначила, що слухачами «наживо» в Мистецькому Арсеналі є вчителі середньої школи. Для них це можливість дізнатися цікаві факти та інтерпретації, щоб потім використати на уроках. А також – справді унікальна нагода поспілкуватися, наприклад, з перекладачем Данте Максимом Стріхою, з автором підручників із зарубіжної літератури Борисом Шалагіновим, дізнатися про те, як компаративістика може зробити історію літератури привабливішою для сучасного підлітка від викладача Могилянки Ростислава Семківа.

«Ми з лекторами сходимося насамперед в одному важливому аспекті: зробити це знання максимально доступним; відео та інтернет допомагають нам розширити кордони і буквально вийти за стіни Мистецького арсеналу. Як виявилося, відеозаписи таких лекцій у вільному доступі є фантастично популярними. В Україні робота над створенням корпусу лекцій такого рівня проводиться вперше – маю на увазі і масштаб лекторів, і охоплення матеріалу, і, звісно, систематичність роботи, бо ми будемо продовжувати», – говорить кураторка.

Концепція кожного курсу, за словами Щур, завжди створюються з думкою про аудиторію: що цікавіше вчителям, а що зацікавить також і ширшу спільноту.

Серед лекторів: Олександр Боронь (завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ), Кирило Галушко (Інституту історії НАНУ), Людмила Кісельова (доцент кафедри літературознавства НаУКМА), Віра Агеєва(професор кафедри літературознавства НаУКМА), Ростислав Семків (доцент кафедри літературознавства НаУКМА), Максим Стріха (доктор фізико-математичних наук, професор), Ганна Улюра (доцент Школи журналістики УКУ), Борис Шалагінов (професор кафедри літературознавства НаУКМА).

Данте. Світ. Україна

Що особливого можна додати про Данте, класика з класиків, про якого написані без перебільшення томи спеціальної та популярної літератури? Виявляється, можна, якщо зануритися у специфіку українського контексту. Така книжка все ще не написана, однак у своїй лекції Максим Стріха, перекладач Данте українською мовою, розставляє дороговкази для тих, хто цікавиться предтечею італійського Відродження. Коли в Україні, Росії та Польщі дізнаються про Данте? Хто і як пробував його перекладати – і кому вдалося завершити цю амбітну працю? У яких точках перетинаються Пилип Орлик, Котляревський, Шевченко і Куліш – і чому це так важливо для нас сьогоднішніх?

Національні літератури Європи: романтичний проект

Що таке націоналізм, нація, голос крові і громадянство – з погляду офіційної науки. Як про це розповісти дітям, підліткам і дорослим. Коли виникає й формується коло ідей, які досі хвилюють суспільство і стають інструментом маніпуляцій – і наскільки вони життєздатні в наш час. Пояснює історик Кирило Галушко.

Йоганн-Вольфґанґ фон Ґете і його «Фауст»

«Фауст» став знаковим твором для багатьох поколінь митців і читачів. У чому таємниця такого тривалого успіху? Як Ґете вплинув на світогляд сучасної людини – і що ще цікавого він написав та зробив? Наскільки свідомо він працював над власним образом і, ширше, концепцією національної літератури? Борис Шалагінов, германіст і автор концепції методики викладання зарубіжної літератури у середній школі, розповідає про найвизначнішого національного поета Німеччини.

Шотландська муза Байрона і Бернса

Роберт Бернс – національний поет Шотландії. Джордж Гордон Байрон у канонічних списках національних поетів Англії поступається Блейку та «Озерній школі», однак за популярністю значно їх випереджає. Обом цим поетам вдалося стати символами своєї доби, а також – героями поп-культури. Ростислав Семків розповідає про те, до чого призводить життя як творчість, а також, приміром, чому «Мазепою» Байрона цілком можна замінити «Полтаву» Пушкіна у шкільній програмі з літератури.

Незнайомі грані творчості Пушкіна

Як сьогодні читати Пушкіна? Чи можна тут обійтися без ідеології та політики? Людмила Кісельова дає приклад того, що творчість та біографія центрального поета російської культури є достатньо багатогранними, щоб говорити про них у вимірі суто естетичному. Яким мислив себе Олександр Пушкін, що його надихало – і в який спосіб знання його текстів допомагає зрозуміти пізнішу російську і, ширше, слов’янську літературу.

Поет Шевченко: європейський контекст

Тарас Шевченко – національний поет і символ української літератури. Наскільки зануреним у європейський контекст він був? Що читав, чим надихався, з ким товаришував? Як співвідносяться у його спадку фольклорні джерела, індивідуалізм і, так би мовити, «теорія» та інтелектуалізм? Наскільки Шевченко цікавий дослідникам із інших країн? Розмірковує шевченкознавець Олександр Боронь – і також пояснює, чому у курсі, присвяченому корифеям світової літератури, без Шевченка не обійтися жодним чином.

Вільний вірш вільної людини: поезія Волта Вітмена

Волт Вітмен змінив сучасну йому поезію на усіх рівнях: світовідчуття нового часу вимагало також нових форм, і так незамінними стають верлібри та вільні вірші. Виявилося, що поезія можлива і без рим, а люди можуть мати рівні права та свободи, незалежно від класу, достатку та зовнішності. Ростислав Семків розповідає про найвизначнішого американського поета.

Біла сукенка Емілі Дікінсон, і поезія, що вийшла з неї

Емілі Дікінсон – одна з небагатьох поеток, котрим вдалося не лише увійти до «золотого списку» світової літератури, але й зайняти там почесне місце. Чому так? Що особливого в її біографії? А у віршах? А що таке взагалі хороший вірш? Експрес-курс з розуміння поезії і жіночого письма від Ганни Улюри – в межах однієї лекції.

Дон-Жуан в світовому контексті

Вічні образи і мандрівні сюжети – це спільні паролі для читачів у медах однієї цивілізації. Авантюрист та спокусник Дон-Жуан приваблював Мольєра і Байрона, а в українській літературі про Камінного господаря і любовний багатокутник вперше написала жінка. Як виглядає драма Лесі Українки у контексті західноєвропейської літератури? Чим вона особлива і навіть новаторська? Віра Агеєва розгортає сюжет подорожі Дон-Жуана, Долорес і Донни Анни з країни в країну впродовж століть.

Шекспір: головний поет континенту

Чому в центрі канону західної літератури – саме Шекспір? Ростислав Семків сміливо відповідає: бо він найкращий! Автор із непевною біографією (ми можемо лише припускати, ким насправді був славетний англійський поет та драматург), який написав порівняно не так багато, зумів сконцентрувати у своїх текстах те, що ми нині називаємо засадничими цінностями і характерними рисами західної цивілізації. Символом і героєм став не лише він, але й кожен із героїв його драм та сонетів.