Під час дискусії, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX-XX століть став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII столітті трактували як «національний герб».

Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко», адже тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.

Сьогодні ми читаємо про цікаві факти з історії українського герба, які можна буде знайти у виданні «НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення» видавництва РОДОВІД.

Тризуб став державним гербом Української Народної Республіки 100 років тому в результаті компромісу 

Дискусії, котрий із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, тривали майже увесь 1917-й. «Претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX-XX століть став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII столітті трактували як «національний герб».

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський пропонував навіть цілком новий символ «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі. З давніх же символів позитивно оцінював хіба що власницький знак із монет часів князя Володимира Великого. Відомий доти лише вузькому колу фахівців, він сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але став пострілом «у яблучко». Стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Не останню роль тут, зокрема, відіграла його поява на тодішніх українських грошах.

Сама назва «тризуб» з’явилася та прижилася вже після того, як його затверджено державним гербом УНР 

Михайло Грушевський іще восени 1917-го в одній зі своїх статей під час дискусії про герб України писав так: «На монетах й инших предметах старої Київської держави бачимо гарно стилізований геральдичний знак неясного значіння, щось вроді трезубця…». У законі ж, ухваленому Малою Радою 25 лютого 1918 року в Коростені (Київ був під більшовицькою окупацією), ідеться: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого». Закон містив лише текст, без графічних додатків – офіційного зображення державного герба. 

«Українська Народня Республіка, ставши наново державою, самостійною, незалежною, мусила вибрати собі й державний герб, – писав Михайло Грушевський через три дні, 28 лютого 1918-го. – А що вона вже була давніше самостійною державою і тепер відновила державне буття, котрого позбавило її московське насильство, то найбільш натурально звернутись до державних знаків чи гербів, які вживались за старих часів. Найстарший такий знак уживавсь на київських грошах часів Володимира Великого, його бере за герб наша відновлена Українська держава. Се зовсім правильно».

Офіційне зображення державного герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради 

9 березня 1918-го, після вигнання більшовиків із Києва, українські урядові установи повертаються до столиці. А вже 12-го Михайло Грушевський доручає розробити проекти малюнків герба та печатки УНР графікові й архітекторові Василю Кричевському. Із ним він здавна мав дружні стосунки: той оформляв його «Ілюстровану історію України». 

У п’ятницю, 22 березня 1918 року, Грушевський виніс на розгляд Малої Ради готові вже зображення державного герба та державних печаток УНР. Однак тоді не було ухвалено жодного законодавчого акту, а скоріш за все обійшлися лиш усним погодженням.

Тризуб у виконанні Василя Кричевського дещо більш видовжений, ніж на монетах Володимира Великого 

Художник нібито трактував цей знак як стилізоване зображення сокола, який летить додолу за здобиччю. Оточив його стилізованим оливковим вінком, що мав відображати мирну політику УНР. Імовірно, додав цей елемент за пропозицією Михайла Грушевського. Окрім того, на княжих монетах Тризуб зображений «плетінкою», Кричевський натомість зобразив його пласким.

Донедавна вважалося, що Василь Кричевський створив лише чорно-білі (графічні) малюнки державного герба УНР. Однак в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського позаторік виявлено тогочасний плакат із кольоровим зображенням герба УНР. Поки що – це єдиний його відомий зразок.

Тризуб фактично залишався державним гербом України й за Гетьманату Павла Скоропадського у квітні-грудні 1918 року

Художник Георгій Нарбут уважав, що гербом України має бути козак із мушкетом часів Гетьманщини, а Тризуб пропонував розмістити в нашоломнику – над щитом. Однак розроблені ним проекти герба та державної печатки гетьманський уряд затвердити не встиг – влада перейшла до Директорії відновленої УНР. 

У 1919–1921-му Тризуб зображують здебільшого без вінка, іноді його вписують у геральдичний щит. Та й сам Нарбут і за Центральної Ради, і за Гетьманату, і за Директорії розробляє проекти державних паперів із самим лише зображенням Тризуба, – банкноти, бланки, акцизні марки тощо. На відміну від проектів Василя Кричевського, який Тризуб зображує пласким, Георгій Нарбут надає йому характеру плетінки. Однак при цьому відходить від того її стилю, що був на монетах Володимира Великого.

Творці сучасного державного герба України графічне зображення Тризуба побудували на основі розробленого Василем Кричевським 1918 року  

Авторський колектив – Андрій Гречило, Олексій Кохан і Іван Турецький – у такий спосіб передали ідею спадкоємності сучасної України від УНР. Кінцевий варіант проекту герба автори підготували протягом 14-20 грудня 1991 року. Під час роботи зав’язалися суперечки з народними депутатами щодо форми щита. Із запропонованих 10 його ескізів вибрали п’ятисторонній. Оскільки зображення державного герба мусить відповідати єдиному еталону, авторська група опрацювала й нове його технічне креслення, а також виконала кольоровий малюнок на підрамнику 1х1 метр. 

Тризуб Верховна Рада затвердила із компромісним формулюванням як «малий державний герб» 19 лютого 1992 року – після запеклих дебатів і переголосовувань (тоді в парламенті переважала прокомуністична більшість). Ця «компромісна назва» тяжіє над Тризубом досі.

Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але державний герб не конче мусить щось означати 

«…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР. 

І ще аргументував: «Київська держава Володимира Великого була найбільшою українською державою, яку пам’ятає наша історія. Вона обіймала всі тодішні українські землі. Від неї веде початок наше право, письменність, мистецтво, державне і релігійне життя… Народна Українська Республіка, поставивши завданням об’єднати в самостійній Українській державі українські землі й відновити повноту культурного й політично-національного життя, бере за герб старий знак Володимира Великого».

Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізовує історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю. 

І цього цілком досить.

Інформація: Читомо